• Спільнота Дабар
• Дата публікації 5 Жовтня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

06 жовтня Лк 10, 25-37

Того часу один законник підвівся і сказав, випробовуючи Ісуса: «Учи­телю, що маю зробити, аби осяг­ну­ти вічне життя?» Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як читаєш?» Той у відповідь сказав: «Люби Гос­пода Бога свого всім серцем сво­їм, і всією душею своєю, і всією си­лою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе». Сказав же йому: «Правильно ти відповів. Роби це – і житимеш!» А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: «А хто є моїм ближ­­нім?» У відповідь Ісус промовив: «Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. Та випадково тією дорогою проходив один свя­щеник і, побачивши його, обминув; так само і левит, прийшовши на те місце, поглянув – і оминув. А якийсь самарянин, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до постоялого двору й подбав про нього. А другого дня, вийняв два динарії, дав власникові господи та сказав: “Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся”. Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався роз­бій­никам?» Він відповів: «Того, хто змило­сер­див­ся над ним!» Тож сказав йому Ісус: «Іди і ти чини так само».
У кожному з нас сидить законовчитель – великий або ж маленький. У кожного свій. Але він точно є!
“Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?”
Яке побожне питання, яка віруюча людина – скажете Ви! Відразу в голові малюється образ майже святого із німбом на голові, ще трохи й виростуть крила. Але чи дійсно це так?
Придивимось до нашого законника трохи ближче. Для кращого розуміння варто для себе усвідомити, ким була каста тогочасних законників. Люди, які присвятили все своє життя вивченню Слова, переписуванню Закона та дотриманню всіх приписів. В нашому житті ці люди могли б бути священиками, служителями різних курсів або ж груп, аніматорами. Проте, 23 розділ Євангелія від Матея розкриває справжню сутність цієї когорти людей – і проводирі сліпих, і гроби побілені, і гадюче поріддя. З цього виникає логічне питання – чому ж цей законовчитель ходив за Ісусом? Більше того, у цьому розділі згадується, що Ісус говорить до своїх учнів, значить, цей законовчитель був серед них, ходив за Ісусом протягом довгого часу. Все вказує на те, що він хотів навернутися, але є одне але – пригляньмося до дієслів, які використовуються для позначення дій нашого героя.
І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже
Устав – звичайне слово, звичайна дія. Проте, в перекладі воно може набувати також значення – виплигувати, кидатися, вскакувати. Я-перший, я-знаю, я-найкращий, я-я-я. У школі таких людей називають – «вискочками». Духовна постава людини, яка знає все краще, ніж інші, не потребує допомоги або ж поради, в той час навпаки показує усіма своїми діями свою першість. Така людина навіть може давати поради Господу, «допомагати» Йому – «Тут Господи дій так і так, а тут я сам собі пораджу, бо я ж знаю як то зробити». До чого це може привести – шукаємо відповідь у Слові!
І сказав Каїн до Авеля, свого брата: Ходімо но в поле. І коли вони були в полі, Каїн напав на Авеля, свого брата, й убив його. В оригіналі замість слово «напав» використовується наше слово «устав». Бажання бути кращим, першим може стати причиною вбивства, смерті наших ближніх. Не обов’язково їх вбивати в прямому сенсі, хоча часом бувають і такі випадки, можемо вбивати інших словом (засудженням або ж наклепом), поглядом або ж дотиком. Ми можемо вбивати наших братів, наших авелів кожного дня, навіть не помічаючи того.
Щоб його випробувати
Слово «випробувати» має також значення спокушувати. Відразу пригадуються слова Ісуса до диявола на пустині – А Ісус сказав до нього: “Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого.” (Мт.4,7). Спокуси матеріальних цінностей, захопливого чуда, влади та популярності. Чи не цього ми шукаємо, чи не про це ми так часто згадуємо у наших молитвах? Господи, буду мати хорошу роботу, красиву дружину-чоловіка, визнання серед колег, слухняних дітей, тощо – повірю в Тебе, помолюсь, почну ходити до Церкви. Список прохань та список обіцянок кожен може самостійно визначити для себе. Більше того, список обіцянок зазвичай збільшується рівно пропорційно до збільшенню списку бажань. Чи потребує цього Бог, чи такий Він? Маємо відповідь Ісуса – Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, то й від гадюк загинули (І Кор. 10,9). Часто замість Бога шукаємо чарівну паличку, яка виконає всі наші бажання, а коли щось не стається, починаємо нарікати на Господа. Може, досить бавитися у фільми про чарівників, а почнемо шукати Бога Живого, з яким варто будувати справжні відносини.
І навіть із усіма нашими хворобливими діагнозами «внутрішнього законовчительства», Господь дає нам шанс – «Іди і ти роби так само». Ліки до зцілення – любов. Зцілюсь сам, як буду любити інших. Може, варто вже почати курс терапії?