Мт 21, 33-43

Того часу Ісус сказав до первосвящеників та старших народу: «Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов. Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до виноградарів, щоб узяти свій врожай. Та виноградарі, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням. Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. Нарешті послав до них свого сина, кажучи: “Вшанують мого сина”. Виноградарі ж, побачивши сина, заговорили між собою: “Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину”. І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили.Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим виноградарям?» Кажуть йому: «Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим виноградарям, які будуть вчасно віддавати його врожай». Каже їм Ісус: «Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: “Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших”? Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити плоди Царства».

Плоди Царства Божого.

Фарисеї підійшли до Нього, щоби звинуватити, спровокувати до непотрібної дискусії. В цьому фарисеї подрібнювали себе, своє життя, розмальовували життя в клітинку і дивилися на світ крізь цю решітку. Ісуса цікавило основне – плоди. Які плоди Господнього Царства приносиш ти? Ні, не просто плоди, а плоди Божого Царства.

В посланні до Галатів Павло перераховує їх: любов, радість, довготерпеливість, мир, віра… Я можу здобувати багато, але це мине. Але якщо я пропущу поза увагою ось це найголовніше для Ісуса і таке далеке мені, земному, то ризикую втратити Боже Царство.

Частково і опосередковано Ісус натякає на ці дари в своїй притчі. Адже для того, щоби облаштувати все для виноградника, треба вкласти багато праці, а значить любові, довготерпіння, віри в те, що виноград буде родити.

Але давайте трохи детальніше приглянемося до цієї давньої агрокультури. Спробуємо збагнути, що нам потрібно для того, щоби врешті приносити плоди Царства Божого, щоби давати Богові чисте вино переображеної любові (книга Пісня над Піснями).

“Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов”.

Щоби насадити виноградник потрібно було спочатку очистити цю землю від каміння, адже Ізраїль – це кам’яниста земля, мало пристосована для вирощування плодових культур. Власне про це говорить Ісая 5;2 Він розкопав його (виноградник), очистив від каміння…

Каміння це черствість наших сердець, а також можуть бути каміння гріха чи каміння маловірства (пам’ятаєте притчу про сіяча, який кидав зерно в кам’янистий грунт). Отже, на першому етапі нашого навернення Бог працює саме з цим. Може все наше життя – це очищення від каміння, але це ще не плоди, лишень перший етап.

Далі господар “обгородив його огорожею”. У нашому випадку, коли вже очистили землю від більших, менших камінців, нам потрібна огорожа, щоби, наприклад, тварини не змогли потрапити в середину виноградника і потоптати його. Що це за огорожа?

Єврейське поняття святості “кадош”, містить в собі буквальне значення – відділений. Ми маємо бути відділені від справ і устремлінь цього світу огорожею хреста, адже хрест, як і огорожа також є з дерева, а святий апостол Павло в посланні до галатів пише: “Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові” (Гал 6;14). Власне цей хрест Христа стає огорожею, що відділяє християнина від світу. Через це має пройти кожен, щоби приносити гарний плід.

Чи готовий ти відмовитися від задоволень світу, вибравши хрест? Чи готовий, що станеш посміховиському світу, бо хрест і тебе для світу розпинає?

Далі більше. Для того, щоби з винограда зробити вино, воно мусить бути розчавлене. В виноробних культурах вино давили ногами. Власне, про це нам також говорить книга Одкровень. Бути розчавленим ногами, в приниженні, в покорі… Це шлях досконалих. Адже виноград сам по собі вже є гарним плодом, але Господь для нас прагне більшого, Він хоче, щоби ми були чистим вином. Тоді наступає цей етап – давильні. Страшно…

“Збудував башту” – перша асоціація, яка приходить в голову, Церква. Це саме слово, яке використовується в цьому читанні, вживається в книгах Старого Завіту, коли описується захисна споруда – башта. Тобто загалом, це місце, яке дозволяє захиститися у разі нападу. Це є скеля, яку не здобудуть брами аду. Але до чого ця башта в винограднику?

На башті у винограднику сиділа спеціальна людина і зверху дивилася на виноградник: чи все в порядку? Чи не забігла вівця чи коза на виноградник? Чи не забралися туди розбійники? А може вітер переломив якусь гілку?

Що це означає?

Ти не сам по собі в твоїй дорозі до досконалості. Мусить бути хтось, хто спостергіатиме, допомагатиме, підказуватиме. Якби ця башта була не потрібна, неважлива, то господар, напевно, її не будував. Якщо так, то й ти не відкидай її.