• Спільнота Дабар
• Дата публікації 11 Жовтня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

12 жовтня Мт 22, 1-14

Того часу Ісус знову за­го­ворив до первосвящеників і старших народу у притчах, кажучи: «Схоже Царство Небесне на од­но­­го чоловіка – царя, який справив весілля своєму синові. Він послав своїх рабів покли­ка­ти запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. Тоді знову послав інших рабів, кажучи: “Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!”  А вони, знехтувавши, відійшли: один – на своє поле, другий – на свій торг; інші ж, схопивши його рабів, по­знущалися над ними й по­вбивали. Цар розгнівався, послав своє вій­сько, вигубив убивців і спалив їхнє місто. Тоді каже своїм рабам: “Оскіль­ки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, то йдіть на роздоріжжя і, кого тіль­ки зустрінете, кличте на весілля”. Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли – і злих, і добрих; і наповнилася ве­сільна світ­­лиця гістьми.  Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, і каже йому: “Друже, як ти ввій­шов сюди без весільного одягу?” Той же мовчав. Тоді сказав цар слугам: “Зв’я­жіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів”. Адже багато запрошених, та ма­ло вибраних!»

Уяви собі на хвилинку – в тебе через кілька місяців одруження…. Чи спочивав би собі? Думаю, ні. Адже часу мало, а необхідно встигнути багато справ: купити весільний одяг, обручки, пройти катехизи з приготування до подружнього життя, а ще  організувати бенкет. Для цього потрібно скласти  список запрошених і запросити їх. Купа роботи. І ось, коли ти все майже організував, домовився з рестораном, гості один за одним телефонують й повідомляють , що в них змінились плани. Що б тоді пережив?…

В сьогоднішній притчі саме з такою невдячністю зустрівся Цар. Він доклав багато зусиль. Про це, може, мало описано. Але якщо ти колись в житті щось організовував то знаєш, як багато потрібно докласти зусиль. Все продумати. Ось так і Бог прагне привести в Небесний Дім свій народ , якого вивів з єгипетського рабства. Та народ виявися невдячний. І що робить Бог.. Він не зупиняється й Сам втілюється й приходить на землю, аби привести усіх в Небесне царство

Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля. 10 Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали – злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна. (Мт 22:9-10)

В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце ((Йн 14:1)

Тоді постає питання «Якщо багато місця, то чому вигнав з світлиці людину? Де ж Його милосердя?»

Для цього потрібно увійти  в історичний контекст . Справа в тім , що запрошений гість перед тим, як ввійти на святкування отримував святковий одяг. Й без цього одягу гість не мав права ввійти. Більш того, якби ввійшов без дозволу міг поплатитися життям:

«Всі царські службові дворяни й народи в царських країнах знають, що кожному, будь він чоловік чи жінка, хто ввійде до царя у внутрішній двір, не бувши покликаним, один присуд – смерть, хіба що цар простягне до нього своє золоте берло, то тоді він зостанеться живим; (Естер 4:11)»

Те що Цар був налаштований приязно свідчить слово «ДРУЖЕ! Як ти ввійшов не маючи весільного одягу?». Зазвичай другом називають когось близького.

Як же на запитання Царя відреагував гість? Мовчав. А точніше в перекладі з грецької «затиснув вуста». Ось таке маленька деталь показує ворожий настрій гостя. Щось подібне зустрічаємо тут:

«Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав. Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє.» (МТ 25:24-25)

Проблема була всередині серця . Він був обурений на життя  й замість подякувати висував претензії. Може не в голос. А так тихенько в думках. Що у інших краще…

А чи в нас так не буває? Коли нам стає все немиле. Й з наших вуст замість «ДЯКУЮ» виринає нескінчене «ЧОМУ?». Й перш, ніж жалітись своє на життя придивись уважніше … А за що сьогодні можна сказати Йому ДЯКУЮ… Й сам не помітиш, як насуплений «гість» втече з твого серця. А твоє ДЯКУЮ стане молитвою угодно Богові. Адже для Бога твоє ДЯКУЮ вар тісніше за усе золото світу. Він вже все приготував.. А ти прийдеш сьогодні на цю трапезу? Як це можливо?

Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі (Мт 6:6)