Ісусе, розсуди! - Дабар - біблійний курс в Україні
20 жовтня Лк 12, 13-21
Того часу озвався до Ісуса хтось із натовпу: «Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною!» Та Він відповів йому: «Чоловіче, хто Мене поставив суддею або розподілювачем над вами?» І промовив ще до них: «Глядіть і стережіться всякої зажерливості, бо не від надміру багатства залежить життя людини!» І Він розповів їм притчу, кажучи: «В одного багатого чоловіка рясно вродила нива. Тож думав він, говорячи сам до себе: “Що робити, коли не маю куди зібрати врожаю?” І сказав: “Зроблю так: розвалю свої клуні, збудую більші, зберу туди все збіжжя та моє добро і скажу своїй душі: Душе, маєш вдосталь добра, зібраного на багато років: спочивай, їж, пий, веселися”. А Бог до нього промовив: “Нерозумний, цієї ночі душу твою зажадають від тебе! А те, що ти приготував, кому воно буде?” Так буває з тим, хто збирає для себе, але не багатіє у Бога».
Ми знаємо, що Ісус після Його смерті і Воскресіння має судити всіх, власне, суд, переданий Сину. Тож чому Він не може розсудити братів, тим паче, що все виглядає очевидно, несправедливо: брати мають поділити спадщину по-чесному. Чому Ісус не втручається?
Якщо пригадаємо Євангеліє, Ісус взагалі мало кого судив, хіба що фарисеїв, назвавши “гробами побіленими” та торговців в храмі, яких повиганяв звідти. Ісус уникав судити в таких очевидних ситуаціях як перелюб. Пам’ятаєте, до Нього привели жінку-перелюбницю і вимагали Його суду. Ісус мало того, що не судив, так і відбив охоту у самих звинувачувачів судити грішницю. А весь суд переданий Йому…
Можливо, Ісус отримує цей суд, коли проходить крізь хрест, смерть, шеол… Можливо, у нас також буде менше охоти судити своїх ближніх, коли пройдемо крізь різні надзвичайні випробування, пройдемо через хрест. Чи доводилось Вам зустрічати людей, яких Господь по-справжньому сокрушив хрестом, стражданнями, очищенням, вогнем? Вони не судять.
Ісус також знає свій час і свої межі. Він акцентується на тому, що важливо – Боже Царство, розказує купу притч, щоби розтлумачити всім що є Боже Царство, але жодним словом не торкається розподілу майна. Це подібне до Марії, яка обрала найкращу частину, а Марта турбувалася про багато речей. Важливе одне. Ісус показує приклад того, як Він софкусований на цьому одному, що потрібно.
Цікаве формулювання – не від надміру багатства залежить життя людини. Чи означає це, що від багатсва (грошей) життя залежить, а від надміру не залежить? Наврядчи, оскільки Ісус відповідав братові, який залишився без батьківського майна, отже ні з чим. Про який надмір тут може іти мова?
Ці слова Спасителя хотілось би залишити без жодних коментарів: “Життя людини не залежить від надміру багатства”.
В притчі, яку Ісус наводить для ілюстрації своєї настанови, багач постійно звертається сам до себе. Життя зациклене на багатстві робить людину одинкою, вона є в шизофренічному діалозі із самим собою. Власне, можливо, тому, той факт, що один із братів забрав все батькове майно собі, свідчить про те, що йому було наплювати на відносини з братом, він був готовий їми пожертвувати в ім’я багатства, він був готовий залишитися сам по життю.
Останні коментарі