• Спільнота Дабар
• Дата публікації 13 листопадаа, 2014
• http://www.dabar.org.ua

14 листопада

Лк 17, 26-37

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Як було за днів Ноя, так буде і за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, виходили заміж – до дня, коли увійшов Ной до ковчега; і настав потоп, і вигубив усіх. Так само, як було за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували, а того дня, коли Лот вийшов із Содома, вогонь і сірка впали з неба і вигубили всіх. Так буде в день, коли з’явиться Син Людський. Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, хай не сходить взяти їх, а хто на полі, також хай не повертається назад. Згадайте дружину Лота. Хто лише прагнутиме душу свою зберегти, він погубить її, а хто погубить, той оживить її. Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку, – одного візьмуть, а другого залишать; будуть дві разом молоти, – одну візьмуть, а другу залишать». І кажуть Йому у відповідь: «Де, Господи?» А Він відповів їм: «Де труп, там зберуться і орли».

Обидва критичні моменти в історії людей – часи Ноя та Лота були позначені безтурботливістю та захопленням життям тілесних задоволень – “їли, пили, женилися, виходили заміж”. Фактично це означає, що перед приходом Сина Людського на Останній суд люди також залишатимуться безтурботними, також будуть шукати задоволень.

А що, залишатися напруженими весь час?

Ні, про це не ідеться, а радше – про те, що ми за всяку ціну намагаємося, як малі діти, залізти під ковдру, думаючи, що тебе ніхто не бачить тільки на тій підставі, що і ти нікого не бачиш. Замість того, щоби вирішувати проблему, ми воліємо краще втікати від неї. Куди? В задоволення та безтурботливість.

Якщо подивитися на сучасну Україну в умовах війни, кризи, переддефолтного стану, небезпеки знищення чи зникнення, ми все одно побачимо корупціонерів, які крадуть гроші мішками. Вони не знають, що це вони, хто готує кінець Україні? Знають. Просто така їхня реакція на правду – втікти, в той спосіб, який відомий і доступний їм.

Подивимось, на інший бік реальності – пацанчиків, які день у день на районі палять вже дуже дороге курево та запивають його вітчизняним і поки що порівняно дешевим пивом. Хтось із них вже втратив роботу, хтось, ніколи не мав, хтось поки ще маю, але малооплачувану. Замість того, щоби боротися і думати про свою конкурентноздатність в умовах кризи, готуватися, вчитися, шукати, вони закопоють голову у пісок щовечірнього пивка і сигарети.

А може всі ці кризи, катклізми політичні та суспільні є уроком, щоби підготувати нас до Останнього дня? Чи вчимо цей урок?