• Спільнота Дабар
• Дата публікації 14 листопадаа, 2014
• http://www.dabar.org.ua

16 листопада Мт 25, 14-30

І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно. 15 Одному він дав п’ять талантів, другому – два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від’їхав. 16 Той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п’ять талантів. 17 Так само і той, що взяв два, також: придбав два других. 18 А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого. 19 По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок. 20 Приступив той, що узяв був п’ять талантів, і приніс других п’ять талантів: Мій пане, – каже, – ти мені дав п’ять талантів, – ось я придбав других п’ять талантів. 21 Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого. 22 Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав. 23 Сказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана. 24 Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав. 25 Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє. 26 Озвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав. 27 Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками. 28 Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять. 29 . Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. 30 А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.

Сьогодні, у місяці, коли Церква молиться за померлих і згадує всіх святих, маємо слово про таланти. У нашому розумінні талант – це певний дар, здібність до чогось, що вирізняє когось з-поміж усіх інших. Той має талант співати, інших танцювати, ще інших гарно говорити або керувати. Але в нашій уяві таких людей одиниці, людей, котрі дійсно талановиті. Не всіх Бог обдарував талантами. В біблійному ж значенні талант – це грошова одиниця. І досить не маленька. Один талант прирівнювався вартості 40 кілограм срібла або золота. Можемо собі лише уявити скільки грошей отримав той, кому дістався лише один талант. Досить кругленька сума. А скільки відповідальності лягло на того, хто отримав їх п’ять?

«Почувши про дар, той, хто отримав менше, можливо, став би журитися, але, почувши про служіння, не стане, тому що ця справа означає труд та зусилля. Отже, чого ти журишся, говорить апостол, якщо Бог іншому повелів трудитися більше, а тебе пощадив?

Разом з тим, говорить Павло, подумай про те, що, хоча ти отримав дар меншої міри, але, удостоївшись отримати його звідти, звідки отримав і той, що має більше, ти маєш однакову з ним честь; бо не можеш сказати, що йому дарував Дух, а тобі – ангел: і тобі, і йому дарував Дух. Тому й додав: але Дух той самий. Хоча є різниця в, немає різниці в Подателі – вичерпаєте з одного джерела: і ти, і він», – говорить святий Йоан Золотоуст, роздумучи про дари в спільноті Церкви, що про них говорить апостол Павло в Першому посланні до Корінтян, 12 розділ.

Однак, той, хто отримав лише один талант, не думав про те, що отримав саме можливість, а не лише обов’язок. Не думав, бо не міг про так думати, бо був надто зосереджений на цьому одному талантові, був надто зосереджений на собі, на своєму страхові втратити те, що має. Чи не так і з нами, коли ми чіпляємось за кожен клаптик життя на цій землі, забуваючи про те, що Господь приготував для нас на небесах, взагалі забуваючи про існування неба.

«А той, хто отримав один талант, «пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого». Сховати гроші в землю означає докладати свої зусилля до земних справ і не шукати духовного прибутку, ніколи не відволікаючи серце від помислів про земне. Існують і ті, хто отримав дар розуміння, але сприймає лише те, що стосується тіла. Про них пророк каже: «розумні вони зло чинити, а діяти добро не вміють» (Єр 4, 22) (Григорій Великий «Сорок горілій на Євангелії 9.1»)

Господь дає нам цю притчу саме сьогодні, щоб ми могли відірвати свої очі від землі й почати жити небом.