• Спільнота Дабар
• Дата публікації 22 листопадаа, 2014
• http://www.dabar.org.ua

23 листопада Мт 25, 31-46

Ісус сказав до своїх учнів: «Коли прийде Син Людський у cвоїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі cвоєї слави; і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; і поставить овець праворуч, а козлів – ліворуч. Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу. Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли; не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене”. Тоді озвуться до Нього праведники, кажучи: “Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли? Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе? Цар у відповідь скаже їм: “Воістину кажу вам: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені”. Тоді скаже й тим, які ліворуч: “Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований дияволові та його ангелам. Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене; чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене”. Тоді озвуться і ті, кажучи: “Господи, коли це ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або нагим, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?”. Тоді у відповідь скаже їм: “Воістину кажу вам: коли ви не зробили цього одному з найменших, то не зробили й Мені”. І підуть ті на вічне покарання, а праведники – на життя вічне». «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.»

Урочистість, яку сьогодні святкує Церква, ще раз нагадує нам про час останнього суду, про могутність та справедливість Царя. В ролі останнього постає сам Ісус, Цар слави – Господь могутній і потужний, Господь сил.. (пор. Пс. 24(23), 8-10), який прагне чинити справедливий суд. «..благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.» (Йн. 1, 17)

«…візьміть у спадщину Царство» З юридичної точки зору право на спадщину має право особа, яка має близькі, родинні відносини з спадкодавцем.

Виходить, що спадкоємцем Ісус обрав саме мене, і успадкувати Царство можу лише тоді, коли матиму з ним ці близькі відносини – «батька та сина/дочки».

«Благословенні Отця» хто це може бути? Чітку відповідь отримаємо поглянувши на вірш з книги Второзаконня  та Євангелія від Луки «Ось я покладаю сьогодні перед вами благословення та прокляття; благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого…прокляття, коли не будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, і звернете  з дороги, яку заповідаю вам нині, та підете за іншими богами, яких не знаєте.» (Втор. 11, 26-28), «справді  блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають» (Лк. 11, 28).

Основними передумовами на які вказує Ісус, щоби успадкувати спадщину на перший погляд досить прості, але чи завжди погоджуюсь їх виконувати? Чи готовий я відмовитись від тілесних, матеріальних благ, чи готовий прийняти чужоземця – особу, до якої не відчуваю приязні, яка не погоджується з моїми поглядами. Або, як часто на перепоні ставав неохайний одяг, що змушував мене відвертатись в інший бік? Ствердженням буде відповідь, мабудь, що НЕ ГОТОВИЙ(А).

Моя неготовність триватиме до того моменту, коли не скажу Йому «ТАК». Прийнявши тіло Христа в свою темницю, своє життя – дозволиш перш за все нагодувати, напоїти тебе Його Словом, зодягти тебе в нову одіж, вилікувати від духовних страждань та прив’язаностей, визволити з пастки гріха в цілому. Внаслідок чого зможеш чинити це іншим, зможеш виконати всі без виключення передумови, щоби стати повноправним спадкоємцем Царства.