• Спільнота Дабар
• Дата публікації 31 Січня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Лк 2, 16-21

Того часу пастухи, поспішаючи, прийшли до Вифлеєму та знайшли Марію, Йосифа й Немовля, котре лежало в яслах. Побачивши, вони розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину. І всі ті, які чули, здивувалися зі сказаного їм пастухами. Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця. А пастухи повернулися, славлячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано. Як виповнилося вісім днів, – коли мали обрізати Його, – то дали Йому ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі.

«Ісус же йому наказав: Замовчи, і вийди з нього! І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього».

В Євангелії від Марка, цей випадок описано, як перше чудо,  яке вчинив Ісус почавши проповідувати.

Подія відбулася в суботу в синагозі, як сказано вище : «І приходять вони в Капернаум. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав. І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники».

Як бачимо, біснуваті, так звані одержимі люди не можуть спокійно слухати Слово Боже, яке проповідував Ісус в синагозі.

З контексту можна зробити висновок, що цей чоловік був таким собі «щосуботнім прихожанином».  І все було ніби добре в житті цієї людини. Ось тільки одного дня, здавалося б, звичайна субота, як завжди, входить Ісус в твій храм, і наповнює його Своєю присутністю. І тут виходить назовні наша справжня сутність.

Можемо виділити два питання:

—     Що проповідували в тій синагозі , що навіть бісам було до вподоби слухати? Можна пороздумувати над  фрагментом з Вт.18:20 «А той пророк, що зухвало відважиться промовляти Моїм Ім’ям слова, яких Я не наказав був йому говорити, і що буде говорити, і що буде говорити ім’ям інших богів, хай помре той пророк».

—     Які біси, прив’язаності, залежності, пристрасті тощо, вкорінилися в мені так міцно, що не дозволяють почути правду, прийняти Слово Боже в свій храм, в своє серце?

«І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав, і сказав: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас».

Що він має на увазі? Що він так боїться втратити, що Ісуса, його вчення сприймає як загрозу для себе?Чого боїшся позбутися в своєму житті?

Є правдиве слово, а є «лжеслово». Яке, власне, тобі на разі до вподоби? Те що викриваєтвоє нутро і хоче тобі допомогти вибратись з тієї ями, де зараз знаходишся. Чи задовільнишся «лжесловом», що прикриває і виправдовує твої вчинки, дозволяє не брати відповідальності і плисти за течією.

Як ти будеш інтерпретувати Слово, вирішувати тобі. Можу додати, що правдиве Слово, завжди болить, спонукає до кардинальних рішень і дій, вказує напрямок, і врешті підносить до вершини з самого  дна.