• Спільнота Дабар
• Дата публікації 2 Лютого, 2015
• http://www.dabar.org.ua

3 лютого

Мк 5, 21-43

Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем.  Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім’я, а побачивши його, упав йому до ніг  і благав його вельми, кажучи: Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила.  Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього.  А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу  й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, – ба, навпаки, ще гірше було їй, –  почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.  Мовляла бо: Як доторкнуся до його одежі – видужаю.  І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби.  Ісус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: Хто доторкнувся до моєї одежі?  Учні ж його сказали йому: Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?  Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так.  Жінка ж, налякана й тремтяча, – знала бо, що сталося з нею, – приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду.  А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги.  Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?  Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: Не бійся! Тільки віруй.  І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.  Приходять вони до старшини синагоги в хату, – бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми.  Увійшов же й каже: Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!  І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало.  Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: Таліта кум – що значить у перекладі: Дівчино, кажу тобі, встань!  І притьмом устало дівча й почало ходити, – років же дванадцять мало, – і нараз охоплені були всі дивом-дивенним.  Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, – і наказав дати їй їсти.

Уяви на хвилинку, як виглядає життя сьогодні життя людини хворої  на невиліковну хворобу, наприклад, на СНІД. Зазвичай таких людей уникають. Відвертаються. Скоріш за все саме таке було життя нашої героїні – жінки хворої на кровотечу. Бо в давнину був припис по закону стосовно кровотечі: кожен, хто доторкнеться до неї, буде нечистий (Лев 15:19) Всі дванадцять років вона була нечистою й намагалась видужати й тільки зневірилась. Але сьогодні вона дізналась, що є особливий Цілитель. Він Той хто не осуджує й не відкидає. Й  вона збирається з останком надії, яка жевріла в її душі й вирішила ризикнути. Вона прийшла з певним планом й сценарієм. підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.  Мовляла бо: Як доторкнуся до його одежі – видужаю.  І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби Ніхто навколо крім Ісуса і жінки не зрозуміли що насправді відбулося.  Ісус дуже делікатно викриває таємницю. На початку  ставить питання не жінці, а учням:  Хто доторкнувся до моєї одежі?… Як же відреагували учні? Учні ж його сказали йому: Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?  Вас не дивує той факт, що Ісус мовчав коли натовп тиснув з усіх сторін й  можливо штовхав Його, а одразу відчув дотик до краю одежі. Що ж це за край одежі? Пояснення знайдемо в Старому завіті: Промов до синів Ізраїля і повідай їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї одежі та щоб чіпляли ті китиці на кінцях багряними шнурочками  І будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх, і щоб ви не блукали за вашим серцем та вашими очима, які поривають вас до блуду;  щоб, пам’ятаючи та виконуючи всі мої заповіді, були ви святими у вашого Бога. (Чис 15:38-40) Ці китиці були нагадуванням Божого Слова. Цікаво, що Ісус використовує «індивідуальний» рецепт зцілення. Якщо простежимо уривок, то зауважимо, що навколо Яіра і Ісуса є третя дійова особа – Натовп. Він то тисне, то приносить новину про смерть, то насміхається з Ісуса. Що робить Ісус перед тим як воскресити доньку? Спочатку звільняє життя Яіра від натовпу. Він був начальником синагоги. Так би мовити  публічною особою, з певним статусом й авторитетом в суспільстві. Але можливо й він став причиною, що батько занедбав стосунки з донькою й вона померла..Як тільки натовп зник в житті Яіра, аж тоді Ісус потім зцілює доньку. В кожному з нас є сфери життя, які є і «кровоточивими», і в той же час всередині є нас є натовп думок, страхів, стереотипів. Лише Бог знає де нас «представити людям», аби ми перестали ховатись від себе і інших. А де навпаки нам потрібно залишити все й побути наодинці й врешті решт у тиші серця почути Слово. Сьогодні і дівча й жінка отримали зцілення Словом. Боже Слово не тільки творило Всесвіт колись з нічого. Воно те саме незмінне, як і Бог Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог. 2 З Богом було воно споконвіку.  (Ів 1:1-2) Ось тільки чи готовий залишити натовп справ і на особистій молитві як кровоточива й Зустрітись з Богом, який є Слово. приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду я бо Господь, твій цілитель. (Вих 15:26) Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги (Пс 103,3)