• Спільнота Дабар
• Дата публікації 13 Березня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

14.03.2015

Ос 6, 1-6

Ходіть, до Господа повернімось: бо Він розірвав, Він і загоїть; Він ударив, Він і рани перев’яже. Через два дні Він оживить нас, на третій день на ноги нас поставить, і будемо перед Ним жити. І спізнаваймо, намагаймось Господа спізнати. Його прибуття певне, як зірниця; як дощ, Він до нас прийде; немов весняний дощ, який зрошує землю. Що мені діяти з тобою, Єфраїме? Що мені діяти з тобою, Юдо? Таж любов ваша, немов уранці мряка, мов та роса, що прить- мом геть приходить. Тому Я їх навчав через пророків, грозив їм словами Моїх уст, і суд Мій виходить, наче світло. Бо Я бажаю милості, а не жертви; і знання Бога – над всепалення.

У сьогоднішньому тексті описуються певні закони духовного життя, того, чого слід очікувати від життя з Богом. Отже матимемо певні періоди, коли Він може розривати та ударяти. Але сам потім буде і загоювати ці рани. Однак чому це Господь зробив це з ізраїльтянами і до чого закликав пророк Осія? Адже ізраїльський народ формально належав Господу і робив всепальні жертви, так би мовити обрядово все було канонічно. І спізнаваймо, намагаймось Господа спізнати-ось головне послання, яке було звернене до обраного народу. Слово спізнати (Edy)-знати, дізнаватися, пізнавати, дати себе знати, відкритися; бути пізнаним; бути навченим. Чого в моєму духовному житті більше – канонічності чи пізнання Бога? Що я знаю? що дізнаюсь? як пізнаю Його? чи даю Богові себе пізнати? Чи відкриваю себе Йому? Чи дозволяю Йому вчити мене? На дуже важливому аспекті Господь концентрує нашу увагу – знання Бога – над всепалення. Господь хоче, щоб я пізнавав Його більше за мої жертви, пости та служіння. Господь хоче діалогу зі мною більше за мою канонічність, хоче по-перше бути другом з яким постійно спілкується, з яким має глибокі стосунки більше ніж будь-що, що я можу для Нього зробити. Саме це має бути на першому місці. Це як стосунки хлопця з дівчиною, коли хлопець тільки робить подарунки та квіти та майже зовсім не спілкується, не відкривається, не дає себе пізнати та не хоче пізнати особу дівчини, рано чи пізно такі подарунки будуть вже нікому не потрібні, а такі хворі стосунки завершаться розривом. Чи мої стосунки з Богом здорові? Що я маю зробити, щоб зцілити їх зі свого боку?