• Спільнота Дабар
• Дата публікації 7 Квітня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Емаус – це історія про те, чому це смішно боятися робити помилки, і про те, як Бог із нашого поганого може зробити Своє чудове. Бо дорога до Емаусу – це неправильна, погана дорога. Двоє учнів пішли нею вже після того, як почули звістку, що Ісус воскрес, від жінок та апостолів, вони свідомо вибрали не вірити, свідомо вибрали віддалитися. І тут починає тріщати мій перший стереотип про Бога: Ісус не залишається в якійсь «праведній точці», з якої кричить: «Ей, ви не туди пішли! Ви не праві, якщо не розвернетесь, не бути більше вам моїми учнями!». Ісус іде з нами по нашій неправильній дорозі… Ми часто сприймаємо Ісуса ще досі мертвим, думаємо, якщо не будемо йти до Нього, Він так і лежатиме, стаючи все меншою і меншою точкою на нашому життєвому горизонті. Можемо вибрати найгірші дороги, які тільки пропонує нам життя, але Ісус від нас не відмовиться, Він залишить ідеальні для нас дороги і буде йти по тих інших разом з нами.

Крім того, давайте подумаємо, що сталося би, якби ці двоє учнів були більш побожними. Не знаю, чи ще комусь Ісус приділив так багато часу одразу після Свого воскресіння, як цим двом. Можливо, Він не пройшов з ними всі 7 стадій (11 км), бо приєднався не від початку подорожі, але для того, щоб пояснити все Писання, мабуть, знадобилося багато часу. Це був дуже особистий час, Ісус подарував його їм і тільки їм. Якби не були такими грішниками, не мали б стільки Ісуса.

Дослідники кажуть, що Емаус міг бути рідним містом Клеопи, що було б логічним, бо учні мали де переночувати там і навіть куди запросити Ісуса. Мабуть, хтось із них був господарем тієї оселі. Крім того, куди захоче піти людина, коли все її попереднє життя розвалилося? Додому. Дім – це місце, де ми були найбільш вразливі і беззахисні, це місце, де у нас з’явилися більшість рис характеру, які зараз маємо, де нас знають без прикрас і нагород. Рибалкам з Галілеї Ісус сказав, що чекатиме їх там. До Клеопи Ісус пішов у Емаус. Емаус знаходиться на північному сході від Єрусалиму. На івриті «схід» означає «минуле», а північ позиціонується в Біблії як місце, звідки приходять всі наші біди: «І Господь сказав: «З боку півночі розгориться зло на всіх, хто живе на землі» (Єремія, 1:14). Тому Емаус може символізувати всі частини нашого життя, які хотів приховати час або ми. Схоже, що Ісусу важливо, щоб ми Його побачили саме в нашому Емаусі – там, де ми Його ще не знали і не бачили, щоб ми зрозуміли, що Він все одно там був, що Він досі там є, бачить, якими ми є, але не тікає, ламає хліб, ламає Своє тіло. Залишає ідеальні дороги і стає на неправильні, хресні, страшні, наші… Він не стоїть як дорожній регулювальник, а каже: «Я піду з тобою в твій Емаус».