Євангеліє 8 травня - Дабар - біблійний курс в Україні
Любов в кінці і на початку
Любов – основне покликання. Не важливо, де б ти знаходився, що б ти обрав та як би жив. Любити тих, хто поруч, любити те, що робиш, нонстопово відкривати Його через любов.
Чи думали Ви коли-небудь про те, що Бога можна пізнати через любов, бо Він сам є нею (Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому – 1Йн.4).
Кожний, хто любить, народився від Бога і пізнав Бога (1Йн 4,7б). Любов – це подарунок від Бога, за допомогою якого ми зможемо Його пізнати. Те, що ми можемо відчувати до іншої людини, є певним віддзеркаленням того, як Бог любить нас. Проте, в Нього ці відчуття в неймовірну кількість разів сильніші від того, що можемо відчувати ми.
Спробуйте скласти для себе перелік особливостей, притаманний людині, яка любить і умовно перенести це на любов Бога до нас.
– Бажання завжди бути поруч з людиною, яку любиш; думки, які крутяться навколо неї; постійне бажання бути поруч. Уявили? А тепер помножте це подумки на найбільше число, яке існує в світі. Ми постійно перед Його очима, бо «Глянь! Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди передо мною» (Іс.49)
– Очікування на зустріч. Тепер уявіть, що Бог чекає на нашу молитву не як суддя на виконання обов’язку своїх підданих, а як Той, хто любить і чекає на побачення. Наша молитва має бути як розмова з Тим, Хто на тебе чекав цілий день та на Кого чекав ти. Не монотонне повторювання вивчених з дитинства слів, а саме справжня щира розмова, зі своїми проблемами, подяками чи скаргами. Моя молитва – діалог чи виконання повинностей? Читання Святого Письма тоді можна прирівняти до листа. Як часто я його перечитую?
– Відчуття нещирості у стосунках. Коли існують недомовленості, людина, яка любить, відразу відчуває це. Коли я приходжу на молитву, то навряд чи Богу буде приємно, якщо я не говоритиму Йому правду. Він відчуває нас набагато більше, ніж будь-яка інша людина. Йому непотрібні красиві слова, що в нас все добре, якщо це так не є. Словесна бутафорія руйнує стосунки. Наскільки щирою є моя молитва?
– Бажання віддати все, що маєш, не роздумуючи. Воно є настільки великим, що стає частиною самої людини. Жертовність у повсякденності дозволяє побороти свій власний егоїзм. Тому стосунки виводять на світло те найкраще, що є у людини, виховують її. Спробуйте у цьому світлі подивитися на жертву Ісуса на хресті. Це не був примус, це не була жертва Отцю. Це було шалене прагнення жертви заради того, кого любиш, заради конкретно кожного з нас.
У сьогоднішньому Євангелії любов в кінці і на початку. Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив! (Від Івана 15:12) Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви!(Від Івана 15:17)
Нехай на початку кожної нашої думки, кожного нашого слова, кожного нашого вчинку буде любов. Пізнавши її, ми пізнаємо Бога.
Останні коментарі