• Спільнота Дабар
• Дата публікації 10 Червня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Мт 10, 7-13

«Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько. 8 Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте. 9 Не беріть ні золота, ні срібла, ні дрібних грошей у череси ваші. 10 Ні торби на дорогу, ні одежин двох, ні взуття, ні палиці, – бо робітник вартий утримання свого. 11 А як зайдете в якесь місто, чи село, то розпитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки не вийдете. 12 Входячи ж у дім, вітайте його, кажучи: Мир дому цьому! 13 І як той дім достойний, нехай ваш мир зійде на нього; а як недостойний, нехай ваш мир до вас повернеться».

Сьогодні Ісус наказує своїм учням, тим, яких посилає нести Своє слово Єванеглії: «як зайдете в якесь місто, чи село, то розпитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки не вийдете».

Хто ж цей достойний, в чиєму домі може поселитися Господь посланець?

Це ж саме слово зустрічаємо також в таких уривках Святого Писання: «Отож, учиніть гідний (достойний) плід покаяння!» (Мт 3,8). Таким чином, якщо хтось бажає бути не лише випадковим слухачем, а оселити в своєму домі Боже Слово, то йому необхідно поякатись у своїх гріхах.

А ось ще один уривок, якщо говорить про достойного, а точніше показує, хто ним не може бути: «Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. 38 І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний» (Мт 10, 37-38). Привязаність до людей може бути серйозною перешкодою в прийнятті Божого Слова, а ще небажання брати і нести свій хрест – прийняти своє життя таким, яким воно мені дане.

«Господь наказує їм не заходити в будинки й не користуватися гостинністю тих, хто або відкидає Христа, або не знає; в кожному місті вияснити, хто з його мешканців достойний того, щоб поселитися в нього, тобто чи тут мешкає Христос і Церква…» (Іларій Піктавійський Коментар на Євангелію від Матвія).