Буденність спасіння? - Дабар - біблійний курс в Україні
13.09 Лк 11:29-32
Того часу, коли збиралися люди, Ісус почав говорити: «Цей рід – лукавий: він знамення шукає, та знамення не буде дано йому, – хіба що знамення Йони. Бо як Йона став ознакою для ніневійців, таким буде й Син Людський для цього роду. Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут – більше від Соломона. Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони, а ось тут – більше від Йони».
А я б поїхав на інший кінець світу, якщо б знав, що там і тільки там є Слово Живого Бога? Чи вже я настільки звик до тієї «акційної пропозиції спасіння», яка зараз діє? До цього дару ми звикли, хоча що може бути у Всесвіті ціннішим за спасіння власної душі? В Церкві Христовій стільки спасіння та життя вічного, що це вже буденність. Чи я особисто не сприймаю спасіння як даність та свою приватну власність, яка тихенько лежить у моїй кишені? Ходжу до Церкви, до сповіді, причастя і вже потихеньку думаю якого розміру мені потрібен німб? Якщо так дійсно є – ризикую на суді Господньому бути засудженим царицею півдня, тобто такими людьми, які не сприймають Слово Боже як сіру буденність, які здатні заради Слова на жертви, аби тільки почути Його. Чи розумію справжню вартість того, що чую в Церкві та спокійно відкриваю вдома? Якою є моя постава? Чи я є серед тих, хто від Христа вимагає чудес, випробовує Його, хто не вірить Його Слову, для кого недостатньо лише прочитати? Чи все ж таки я – це цариця півдня, яка заради Слова, іде на жертви та гідно шанує Його? Бачимо також, що Бог віддасть людям з поставою цариці півдня владу судити та засуджувати. Ніневітяни покаялись та змінили Божий вирок. Людське покаяння здатне змінити волю Бога, а у купі з гідним ставленням до Його слова не тільки дозволить пройти крізь небесні брами, а й наділить нас владою від Бога судити інших, бути Божим інструментом.
Останні коментарі