Євангеліє 28 квітня - Дабар - біблійний курс в Україні
28 квітня
Ісус говорить про нас, тих які за Його прикладом говорять «Отче» і входять в відносини з Ним ніби вівці, які йдуть за пастирем в відкриті брами приміщення, де знаходяться в безпеці і так говорить: «Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, і даю я їм життя вічне». Це є ціль. Ціль, сенс життя – життя вічне. «І не пропадуть вони повіки». І далі зверніть увагу на наступні слова, дуже важливі слова: «і ніхто не вирве їх із рук моїх». Уявіть, що я в руці Ісуса. Він говорить: ніхто не вирве тебе із рук Моїх. «Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого!». Є рука Ісуса і є рука Отця. Дві руки. То в чиїй руці я є? Ісуса чи Отця? Я є в руці Бога. Сина і Отця. Це багато говорить. Я сам є сином але завдяки Ісусові. Спочатку я є в Його руці, а пізніше в руці Отця. Але далі текст цього розділу: «Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його». В який спосіб Ісус урятувався від людей які Його оточували? «І знову бажали вони його схопити, та уник він їхніх рук». Погляньте «уник він їхніх рук». Ісус будучи в руках юдеїв, але тому що є в руках Отця, тому Йому вдалося «уникнути по просто уник відійшовши. Ніхто не міг Його схопити. Ніхто не міг Його укаменувати. І ця ситуація мені багато говорить. Якщо я є в руці Отця і в руці Ісуса, то навіть смерть не в змозі затримати мене в руці. Не може мене схопитинавіть те, що мене вбиває.
Останні коментарі