3 грудня

Іс 25, 6-10а

Того дня Господь Сил учинить на оцій горі бенкет для всіх народів, бенкет, де буде ситне м’ясо, бенкет, де буде добре вино, ситне м’ясо шпиковисте, добре вино, проціджене й чисте. Він знищить на оцій горі заслону, що запинає всі народи, і покривало, що вкриває всі народи. Він знищить смерть навіки. І повтирає Господь з усіх облич сльози і зніме ганьбу з свого люду по всім світі, бо Господь сказав так. Того дня скажуть: «Ось Він, наш Бог! На Нього ми надіялися, і Він нас спас. Ось Господь! На Нього ми надіялися. Радуймося і веселімося Його спасінням! Бо рука Господня на цій горі спочине».

Мт 15, 29-37

Того часу Ісус наблизився до Галілейського моря і, піднявшись на гору, сів там. І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх. Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, – прославляли Бога Ізраїлевого. А Ісус, покликавши своїх учнів, сказав: «Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі». Та учні кажуть Йому: «Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?» А Ісус запитує: «Скільки хлібів маєте?»  Вони відказали: «Сім, і декілька рибин». Звелівши людям сісти на землі, Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні – людям. Усі поїли й наситилися. І зібрали куснів, що залишилися, сім повних кошиків.

 

Господь сил учинить на оцій горі бенкет для всіх народів…  Він знищить на оцій горі заслону, що запинає всі народи, і покривало, що вкриває всі народи.

Про яку заслону йдеться? Яке її призначення? В Храмі, який складався з декількох частин саме вона відділяла Святая Святих, куди ввійти мав право тільки архієрей й то раз на рік (Євр 9:8):

«І повісиш завісу й внесеш кивот завіту; і  завіса розділятиме вам святиню від Святая Святих». (Вих 26:33)

Образом такої Святая святих є наше серце, бо про нього говориться:

«Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б’ють життя джерела».(Прип 4:23)

Й саме серці народжуються такі почуття, як любов, захоплення, а також ненависть непрощення. Можливо тому Бог через пророка розповідає, який Йому подобається піст:

«Ось піст, який Я люблю: кайдани несправедливости розбити, пута кормиги розв’язати, пригноблених на волю відпустити, … від брата твого не ховатись. Тоді … загоїться негайно твоя рана… візвеш, і Господь відповість,… – Ось я! (Ісая 58:5-12)

Виявляється піст, який приведе мене до зустрічі з Богом це тоді, коли щиро зі свого серця випущу на волю усіх в’язнів. І тут читач (слухач) одразу подумав: « Оце не до мене, бо я нікого не ув’язнював». Але прошу дочитай (дослухай) до кінця…

Хто ж ці в’язні, яких вивести на волю? Це мої близькі, рідні, друзі, колеги, віруючі… (список можеш сам продовжити).

Пам’ятаєш в притчі Ісус розповідає про милосердного Царя й слугу, який вимагав повернути борг. Виявляється, коли я комусь не прощаю то перетворюю своє серце на в’язницю й час від часу повертаюсь туди, аби вимагати повернути мені борг за кожну уділену колись мені образу. Й цим ще більше роз’ятрюю рани мого серця. Це свого роду «проказа серця».

Й тоді питання «Як же простити?», «Де знайти стільки прощення?» Розумом це зрозуміло, а от як насправді простити від щирого серця ?

Ісус спитав учнів “А скільки в вас хлібів?”..

Ісус не розшукував хліб серед натовпу. Він запитав учнів. Запитав й чекав, коли вони принесуть те, що мають з собою. Ось і сьогодні Ісус запитує тебе «Скільки маєш ран непрощення? Скільки маєш тих осіб, які зранили твоє серце?»

Своїми силами важко щось змінити. Але сьогодні ці «хліби», які є зранення можеш принести Ісусу, аби Він благословив. Й подібно так як в Євхаристії Він силою Святого Духа звичайний хліб перетворює в Своє Тіло, так й твої зранення й непрощення Він може благословити, поламати й роздати іншим..

«…бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, той сам покрівець зостається невідкритий, Христос бо його усуває. І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покрівець на серці їхнім. «Та коли звертається до Господа, спадає покрівець.» Господь же – дух, а де Господній дух, там воля. (2 Кор 3:13-18)

Чи хочеш аби Ісус розірвав твою завісу й нагодував хлібом прощенння твоїх близьких?