Ісус, як Він є - Дабар - біблійний курс в Україні
04 лютого 2015
Мк 6, 1-6
І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні. 2 Якже настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувались, кажучи: “Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками? 3 Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його – хіба не тут між нами?” І брали йому це за зле. 4 Але Ісус промовив до них: “Нема пророка без пошани, – як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі.” 5 І неспроможен був створити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки; 6 і вражений був їхньою невірою. І ходив кругом по селах, і навчав.
Знаємо, що Христос прийшов до своїх, а свої Його не прийняли (пор. Йо 1, 11). Коли читаємо сьогоднішню Євангелію, то думаємо про тих, хто жив у Назареті чи загалом в Ізраїлі за часів земного життя Ісуса. До них Він прийшов. Вони Його не прийняли. Можливо, заздрили Йому: «Звідкіль оте в Нього? Що то за мудрість, що Йому дана, і такі чуда, що діються Його руками?». Це говорить лише про те, що Ісус нічим не відрізнявся від усіх інших людей. Був звичайною людиною. Не літав півметра над землею. В Нього не світився німб над головою. Біля тридцяти років був звичайним, таким же, як і всі інші, мешканцем Назарету. Тому їм було так важко повірити.
Ми сьогодні знаходимось у дещо кращій ситуації. Маємо Євангелії, навчання Церкви, свідчення багатьох святих. Але Господь не змінив свій стиль. Сьогодні вже не Він сам у людському тілі, але через інших людей: рідних, сусідів, колег, парафіян, друзів, – приходить Він до нас. Як часто ми розпізнаємо Його присутність, Його дію? Як часто чуємо Його слово? «Та ні, – скажемо ми, – Господь має промовляти через когось визначного та великого. А ті, хто поруч з нами, то звичайні люди. Ми їх знаємо». Подібним чином, здається, думали і жителі Назарету: «Він – тесля. Ми знаємо, Хто Він і хто Його родина. Знаємо все про Нього». Ця самовпевненість затьмарила їм очі й розум. Вони дивувалися Його словам, але не слухали їх, тому не змогли повірити. А Він не зміг зробити серед них багато чудес. Можливо, тому Господь не може зробити в моєму житті багато чудес, бо я не помічаю Його присутність у найменших світу цього.
«Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт 25, 40).
«Для КОГО Він приходить? Звідки виходить і куди входить Той, Кого ніщо не тримає, Хто не прив’язаний до жодного місця? В яку батьківщину прийшов Той, Хто створив світ і володарює ним?.. Справді, не Сам для Себе, але для тебе і в тебе виходить і входить Христос, доки не приведе тебе, відкинутого, додому» (Петро Хризогон, Збірка проповідей).
Останні коментарі