• Спільнота Дабар
• Дата публікації 5 листопадаа, 2014
• http://www.dabar.org.ua

06 листопада Лк 15, 1-10

Того часу підходили до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і з ними їсть. А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її? І, знайшовши, бере на свої плечі, радіючи, і, прийшовши до хати, він скликає друзів і сусідів, кажучи їм: “Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка загубилася”. Кажу вам, що за одного грішника, який кається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння. Або яка жінка, маючи десять драхм, якщо загубила одну драхму, не запалює світильника і не замітає хати, шукаючи пильно, доки не знайде? А знайшовши, скликає приятельок і сусідок, кажучи: “Радійте зі мною, бо я знайшла драхму, що загубилася”. Такою, кажу вам, буває радість у Божих ангелів за одного грішника, який кається».

Часто про соту овечку говорять як про грішну, а про 99 – як про праведних. Але можливо подивитися на це і з іншої точки зору. Думаю, Ісус іронічно говорив про «праведників, які не потребують покаяння». Тому що не існує людей, яким непотрібно каятись. І навіть якби існували, 99:1 – співвідношення праведників до грішників явно було б таким! Через це думаю, що 99 овечок були ще більш грішними за ту одну. Вони можуть уособлювати всі наші найгірші риси і вчинки, все те, чого ми боїмося і соромимося в собі. Ми часто вважаємо себе людьми 99 овець: 99 недоліків, 99 гріхів, 99 невдач. Їх буває настільки багато, що одна-єдина чеснота, яку маємо серед цього стада, може легко загубитися, дуже легко можемо почати думати, що в нас немає нічого доброго, нічого цінного. В такі моменти ми можемо думати, що Бог злиться і осуджує нас. Але насправді, я думаю, що, коли приходжу до Нього з цим своїм нещасливим стадом і зациклююсь на ньому, Він каже: «Пташенятко, як нецікаво… Давай поговоримо про щось інше», – залишає це стадо і йде шукати іншу – мою соту овечку. І завжди її знаходить. Завжди дивиться на неї, а не на тих інших 99. Я помічаю, що більшість моїх проблем – від того, що я сприймаю своє життя як галявину із сотнею овець. Навіть якщо одна буде доброю, то як вона справиться з 99 іншими? Але, на щастя, насправді цей текст не про 100 овець, а про 101. Ісус – також овечка, яка віддала нам своє життя. Моя сота овечка не зможе заступити цілого стада, але моя сто перша овечка, завжди з ним справиться. Так само нам варто ставитись і до інших. Часто через один недолік чи один вчинок ми можемо стати сліпими на 99 чудових рис у людині. А треба робити навпаки: справжні друзі навіть за 99 недоліками не перестануть бачити хоч би й одну добру рису – тоді Господь обов’язково соту овечку знайде, а сто першою стане.