• Спільнота Дабар
• Дата публікації 28 Квітня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Якщо зайти у релігійну крамницю, то можна знайти купу книжок різноманітних авторів, які даватимуть поради для вас, як можна-потрібно молитися, що при цьому можна робити або який час краще обрати. І тут, згадуючи, як виглядала твоя поспішна молитва зранку, втомлена розмова з Ним ввечері, намагаєшся панічно виправити ситуацію, щоб молитися «правильно» і «красиво». Проте, Богу не потрібні наші «молитви під лінієчку», Він вчить нас освідчуватись!

Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі…

Звичний для нас варіант, правда? Знаємо продовження цієї фрази, цитуємо її практично без помилок. Робимо висновок для себе, що нашу молитву маємо починати з подяки і прослави.

А тепер звернімося до іншого варіанту перекладу.

Зізнаюсь Тобі в любові, Отче, Господи неба і землі….

Славити як зізнаватися в любові. Самий такий варіант пропонує нам грецький текст. Перші слова, якими починає Ісус свою розмову з Отцем, є не прохання (переносимо на наші реалії – наприклад, про вирішення справ, здоров’я, знайдення роботи, вступ до університету, тощо), не пропозиція кращого самостійного плану вирішення проблем з Хоразином і Вифсаїдою, про які ми читаємо в попередніх рядках (наш варіант – адорація в молитві своїх власних амбіцій і планів) і навіть не скарга на нешвидку реакцію учнів або ж діставання фарисеїв (а для нас це може  бути – війна-криза в країні, брак коштів-здоров’я-натхення тощо, апатія, хандра).  Першим у списку йде освідчення в любові. Ми любимо читати і шукати в Слові уривки, які підтверджують те, що Бог нас любить, щось на зразок «Я полюбив тебе одвічною любов’ю» (Єр.31), якими Біблія просто переповнена. Проте, чи зізнаюсь я в любові Богу? Просто так, не очікуючи чогось і не просячи чогось взамін?

Зізнання в любові виводить на рівень справжніх стосунків. Після такої фрази вже не зможемо ховатися за фальшиво створеними масками. Такий початок молитви вимагає щирості і відкритості. Це вже діалог двох люблячих, коли не боїмося сказати те, що думаємо, те, що відчуваємо.

Можемо читати безліч книжок про те, як потрібно молитися, наслідувати різних авторів, не відчуваючи і не помічаючи реальної зміни свого життя.  Може, прийшов час почати свою молитву любов’ю?