• Спільнота Дабар
• Дата публікації 9 Січня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

10.01.15
Лк 4, 14-22а
14 Ісус у силі Духа повернувся в Галилею, і чутка про нього рознеслась по всій околичній країні. 15 Він навчав по всіх їхніх синагогах, і всі його хвалили. 16 І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати. 17 Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано: 18 “Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, 19 оповістити рік Господній сприятливий.” 20 А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. 21 І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.” 22 Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?
Це одна з найважчих проповідей Ісуса за все Його служіння. Люди дивувалися словам благодаті, які виходили з Його уст. Що нового почули люди на богослужінні? Нічого нового – все той же звичний майже вивчений напам’ять пророк Ісайя. Що нового люди побачили? Нічого, все той же син теслі, якого вони бачили змалечку, бачили як він ріс та знали дуже добре про Нього та його батьків, як їм здавалося, майже все. Що ж так їх збило з пантелику, адже цю сцену вони бачили роками? Люди дивувалися не Ісусу, а словам благодаті, тобто самій благодаті, вони не могли зрозуміти, що це і не сприйняли її. Люди не знали що таке благодать, роками збираючись на богослужіння. На що більше схожі мої літургії та спільнота, яку я відвідую? Чи може я вже знаю те писання, яке я майже вивчив напам’ять та тих священників, яких бачу постійно? Чи зустрічаюсь я з благодаттю Божою чи щось іде не так? Це означає, що я маю проблеми зі смиренням та покорою – також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать! (1Пет 5:5). Чи маю я покору до своїх ближніх та до Бога? В чому я бунтую та вважаю себе вищим та кращим? Чи може я вважаю себе досвіченим християнином? а насправді, коли зустріну благодать, можу її або пропустити або відкинути, бо не звик до неї? Де та гребля гордості та непокори, яка не дає Божій благодаті вилитись на мене? Що я маю зробити аби її ліквідувати? Пророк Ісайя каже Він помазав Мене благовістити убогим… Першими перелічуються вбогі, тобто смиренні. Саме з цих слів Ісус починає Нагірну проповідь: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне (МТ 5:3). Це є запорука дії Божої благодаті в мені. Якщо благодать відступила, потрібно змирятись, проблема саме там, а не в складності Писання, поганому священику чи спільноті.