• Спільнота Дабар
• Дата публікації 13 Січня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

14.01.2015

Мк 1,29-39

Того часу, залишивши синагогу, Ісус з Яковом та Йоаном прийшов до дому Симона й Андрія. А Симонова теща лежала в гарячці; тож Йому негайно сказали про неї. Він підійшов і, взявши за руку, підвів її – і гарячка залишила її, і вона почала прислуговувати їм. А як звечоріло, коли вже зайшло сонце, поприносили до Нього всіх хворих і біснуватих. І все місто зібралося перед дверима. Тож Він оздоровив багатьох хворих на різні недуги, і вигнав численних бісів, але бісам не давав говорити, бо знали Його. А вставши вранці, ще вдосвіта, Він вийшов і попрямував у пустинне місце й там молився. І поспішили за Ним Симон і ті, хто з ним, і знайшли Його та й кажуть Йому: «Всі Тебе шукають!» А Він відповів їм: «Ходімо в інші місця, до сусідніх сіл та міст, щоб і там проповідувати, адже на те Я і прийшов». І Він пішов, проповідуючи в їхніх синагогах по всій Галілеї та виганяючи бісів.

Структура речення на грецькій мові вказує на те, що теща Симонова була хвора довгий час. Як правило, одужання від подібної лихоманки вимагало ще довгого відпочинку. Але, як бачимо, цілющий доторк Христа дозволив їй одразу прислуговувати гостям. Цей доторк любові був звичним у Ісуса (як напр. при воскресінні дочки Яіра (Мт 9:25, Мк 5:41), при зціленні сліпого Мк 8:23 та вигнанні німого духа Мк 9:27).

Св. Єронім зі Стридону вважав, що це безчестя для нас лежати в присутності Спасителя. Адже Він серед нас (як про це звістив Йоанн Хреститель (Йн 1:6), та Царство Боже в середині нас (Лк 17:21). Якщо не можемо доторкнутися до Його руки, – пише св. Єронім, – то киньмося Йому в ноги, омиймо сльозами його ноги, як це зробила Марія (Лк 7:38), адже наше каяття – це бальзам для Спасителя.

Грецьке слово «діаконе», ужите в даному уривку як «прислуговувала» може також мати значення  «подала їм їжу», «проявила турботу», «працювала для них». У Новому Завіті це слово вжите до ангелів, які служать Господу (Мк 1:13, Мт 4:11) та до самого Ісуса, який прийшов «служити й віддати своє життя як викуп за багатьох» (Мт 20:28, Мк 10:45). Апостол Йоан передає слова Ісуса, який обіцяв, що «де я, там і слуга мій буде. Хто мені служить і іде слідом за мною, того пошанує Отець» (Йн 12:26)

Багато бухгалтерів тяжко переймаються, коли у них не сходяться баланси доходів і видатків. Багато тих, хто працює, мають проблеми з балансом часу на особисте життя і роботу. А як же наше духовне життя? Може виникнути слушне питання: Де взяти час ще на нього?  Відповідь на нього у Святому Письмі: «І все, що тільки робите – словом або ділом, – усе чиніть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи через нього Богові Отцеві…  Усе, що тільки чините, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей» (Кол 3:17,23).

Ми з Богом зустрічаємося у всіх сферах нашого життя, крім лише однієї – це гріх.

Девід Вілкерсон писав: «Багато християн намагаються звершити якісь величні діла для Господа. Але під час Суду Божого, не буде звучати про це ані слова. Питання буде поставлено наступним чином: «Чи зростав ти у Христі? Чи дозволяв Святому Духу вчити тебе, як служити іншим людям, відрікшись себе та своїх прав? Ким ти був у своїй родині?» Тому, варто замислитися, чи виконуєш ти своє призначення? Чи став більш подібним до Христа у цьому році, ніж в минулому? Чи твій сімейний союз міцнішає, чи слабшає? Чи бачать у тобі твої друзі і знайомі любов Христа? Що буде написано на твоїй могильній плиті: «Він не здійснив свого призначення», або «Людина, яка смиренно ходила перед своїм Богом».

Чарльз Сперджен критикуючи нашу лінивість та легковажність, писав: «Ісус був великим трудівником і ми, як Його учні не повинні боятися важкої роботи. Бо служити Господу холодною та сонливою душею приносить тільки шкоду і висушує віру. Люди на оленях женуться на шляху до смерті, а по дорозі до Царства Божого повзуть на равликах».

Задумайся сьогодні, чи у всіх сферах свого життя ти гідно виконуєш свою місію? Чи зростаєш у вірі та у служінні ближнім? Зроби постанову для свого життя, як Ісус Навин: «Я ж і мій дім служитимемо Господеві». (Іс Нав 24:15)