• Спільнота Дабар
• Дата публікації 22 Січня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Синоптичне Євангеліє від Луки показує нам, що перед тим, як вийти на гору з учнями Ісус перебував в молитві цілу ніч, і лише після того покликав учнів (пор. Лк. 6, 12-13).

Чи не задумувались Ви про місце, котре обрав Ісус для призначення учнів в апостоли? Чому саме гора, а не рівнина, місто, де зазвичай Він проголошував Добру Новину?

Пригадаймо собі старозавітні фрагменти, коли пророк Мойсей мав місце зустрічі з Богом саме на горі, де й отримав вказівки, а в подальшому й скрижалі Завіту «Вийшов Мойсей на гору , і хмара вкрила гору. Слава Господня зішла на Синай-гору (Вих. 24, 15). А в книзі пророка Ісаї прослідковуємо «вийдемо на гору Господню, в дім Якова, і він покаже нам свої дороги, і будемо ходити його стежками, бо з Сіону закон вийде, і слово Господнє – з Єрусалиму» (Іс., 2, 3).

Гора є місцем зустрічі з Богом, символ Дому Господнього, Єрусалиму. (Ів. 21, 10). Так як і в той час, сьогодні Ісус прагне цієї зустрічі з тобою, на тій самій «відособленій горі» в твоїй таємній кімнаті (пор. Мф. 6, 6).

Цікаво, що Ісус обирає апостолів лише після молитви з Богом, надаючи нові імена учням та наділяючи їх повноваженнями влади. За старозавітнім звичаєм імена надавались при обрізанні та мали особливе значення. Чому ж Ісус вдається до перейменовування, яке «обрізання» мали пережити учні? Знаємо, що ті, кого Ісус прикликав стати апостолом, були далеко не священниками, і не книжниками, а простими рибалками, митарем. Кожний з них мав своє минуле, свою історію. Ісус намагається показати нам, що Він не вдається до минулого, не вдається до пригадування, дорікання гріхом – лише наданням нового початку, свого роду відбувається обрізання тілесне, а натомість отримуєш духовне, нове серце.

Сьогодні Ісус, так само закликає тебе на ту саму гору, де перебував Він з Отцем в молитві, прагне твого відкритого серця та твоєї готовності до прийняття повновладних повноважень.