• Спільнота Дабар
• Дата публікації 1 листопадаа, 2014
• http://www.dabar.org.ua

2 листопада Йн.14: 1-6

1 Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте  й у мене. 2 В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо на поготовити вам місце. 3 І коли відійду і вам місце споготую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де  я. 4 Куди ж я йду – ви знаєте путь.» 5 «Господи, – каже до нього Тома, – не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?» 6 Ісус до нього: «Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене.

«Хай не тривожиться ваше серце: вірте в Бога і в Мене вірте. У домі Мого Отця багато осель».

Про що найчастіше тривожишся в своєму житті? Будь-що трапиться і ти втрачаєш відчуття спокою, контролю над певною ситуацією, і тут же впадаєш у відчай, в паніку.

Помічали, що відбувається з батьками, коли їх діти пізно повертаються додому. Як дорослі реагують на таку просту буденну ситуацію? Телефон розривається від гудків, а якщо ще й розрядився, то взагалі, інфаркт. Що трапилося?  Ти не володієш ситуацією, не можеш проконтролювати, і це злить, пригнічує, бентежить. Мають потребу знати що з тобою. З нинішніми технологіями, це вже давно не є проблема, контроль здійснюється навіть на континентальному рівні. Цікаво  як люди справлялися ще 200 років тому, 15 років тому? Це один з прикладів, а їх насправді безліч.

Звісно маємо колосальні можливості в наш час технічного прогресу, але дещо таки втратили. Що саме? Ісус каже «вірте в Бога і в Мене вірте». Що трапилось з нашою вірою? Ми нікому не віримо, не довіряємо. Своїх дітей не можемо від себе відпустити, бо не довіряємо їм, як  же  вони без нас будуть, в цьому непередбачуваному світі?

А тепер задумаємось, як Бог з Його можливостями тримає руку Своєї благодаті над нашим життям. Будь-яка ситуація, найдрібніші вчинки, не можемо приховати від Нього. І тим самим Він не втручається в наше  життя, без нашого дозволу.

Не тривожся, май віру. Не тривожся за свій день, своє майбутнє, своїх дітей, май довіру, віру в Бога. В Його серці для кожного є місце, якими б грішними ми не були.

«То Я знову прийду і візьму вас до Себе». Я знову згрішив, кажете ви собі. А Ісус відповідає: Я знову прийду, Я прощаю тобі твої гріхи. Не тільки прийде, але і візьме тебе під свою опіку, направить на правильний шлях. Покаже дорогу, якою можу піти, відкриє правду, і подарує нове життя в радості, щасті, в своєму домі любові : «Я є дорога, і правда, і життя».

Що нам потрібно зробити для цього? Своє життя направити в потрібне русло, перестати все контролювати навколо себе. Почати довіряти Богові!