• Спільнота Дабар
• Дата публікації 18 листопадаа, 2014
• http://www.dabar.org.ua

Мт 12: 46-50 Роздуми Наталії Гойко

46 Коли він промовляв ще до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити. 47 Каже один до нього: “Он твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з тобою.” 48 Тоді він відповів тому, що говорив до нього: “Хто моя мати і хто брати мої?” 49 Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: “Ось моя мати і брати мої! 50 Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.”

Ісус багато навчав за Своє життя.

Кожна людина має волю, тобто має право вибору. В оригіналі “воля” – хотіння, бажання. Я будь-де, будь-коли можу проявити свою волю у різних ситуаціях, я можу бути незалежною і самостійною. Бог дає мені право вибору, бо любить мене.

Але в реальності стається так, що я дозволяю у своєму житті бути залежною від різних речей, тобто моя воля стає залежною.

В сьогоднішньому читанні Ісус показує важливість і цінність волі Господньої у житті людини.

Мт 12: 46. Ісуса оточував натовп людей, я думаю вони всі були на дворі, як і Марія з братами. Просто така велика кількість людей не давала наблизитись до Ісуса. Так і в моєму житті може бути, перебуваючи в натовпі віруючих християн ще не означає що я є близько Нього.

Мт 12: 49-50. Ісус вказує на учнів, щоб показати людям, що ті, хто перебувають з Ним кожен день і є близько Нього і здатні виконати волю Отця Небесного.

Перебування з Ісусом це той рівень, коли моє бажання і хотіння стає Його бажанням, тобто приймаю Його волю.

Цим народом навколо Ісуса є ми. І сьогодні Ісус показує нам, що найближчі і найрідніші для Нього є ті, які приймають і чинять волю Отця Небесного.

Або натовпом людей можуть бути мої турботи і проблеми повсякденні, а Марія і брати – це я. І цей натовп проблем, які я маю на першому місці, не дозволяють мені підійти близько Ісуса, щоб поговорити з Ним і прийняти бажання Отця Небесного у своє життя.