Що отримуємо, коли приходимо до Бога? - Дабар - біблійний курс в Україні
Мк.1:40-45
«І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: Коли хочеш, Ти можеш очистити мене! І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий! І проказа зійшла з нього хвилі тієї, і чистим він став».
Маємо певну подію, яка гарно ілюструє наше життя. Більшість з нас в тій чи іншій мірі є «прокаженим».
Отже, хто був цим прокаженим?
Знаємо що до прокажених не можна було доторкатись, бо можна було заразитись, і вони жили в ізоляції від людей.
Проказа є однією з найстрашніших хвороб в ті часи, котра фізично знищувала людину. Ця хвороба розпочинається в середині людського тіла, і проявляється на зовні. Тілесні хвороби є певним символом духовних хвороб. Так само і гріх, спочатку зароджується у нашому серці, згодом має свої відображення зовні, в наших вчинках, поведінці.
Щоб очиститись від «гріха-прокази», прокажений прийшов до Ісуса, маючи смирення в серці, написано “і на коліна впадає”, знак каяття в своїй гріховності. Для нас це може бути сповідь…
Часто в молитві промовляємо щось подібне до цих слів «Коли хочеш, Ти можеш очистити мене!». “Коли хочеш” — певний страх перед Богом, перед розчаруванням. А що коли Бог не захоче вислухати мою молитву? Завжди є сумнів. Але Ісус ніколи не сумнівається, допомогти тобі чи ні, відповідає одним словом “Хочу”. Перш ніж це сказавши Він доторкнувся до нього.
Одним із найтяжчих наслідків для людини є почуття відкинення. Коли залишаєшся один зі своїми переживаннями, проблемами… Прокажений який підійшов до Ісуса, можливо багато років не відчував людського дотику, не кажучи вже про любов, турботу.
Обійми близької тобі людини лікують краще будь-яких ліків, депресантів тощо. Уявіть, яку благодать мав відчути прокажений від дотику Ісуса! В моменти відчаю, відкинення, депресії, достатньо щоб хтось пригорнув вас до свого серця.
Слово і дотик Бога зціляє не тільки тіло але і душу, варто тільки прийти до Нього, і Він огорне вас своєю любов’ю …
Останні коментарі