• Спільнота Дабар
• Дата публікації 26 листопадаа, 2014
• http://www.dabar.org.ua

27 листопада Лк 21, 20-28

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Коли побачите, що Єрусалим оточений військами, тоді знайте, що наблизилося його спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, хай втікають у гори, а хто всередині міста, хай виходять; ті, хто в околицях, хай не входять до нього, бо то будуть дні помсти, щоби сповнилося все написане. Горе ж вагітним і тим, хто годуватиме грудьми в ті дні! Бо буде велике горе на землі й гнів на цьому народі; і впадуть від вістря меча, і потраплять у полон до всіх народів, а Єрусалим буде топтаний язичниками, доки не закінчаться часи язичників. І будуть знамення на сонці, і місяці, і зорях, а на землі тривога народів від раптового морського реву та розбурханих хвиль, коли люди ціпенітимуть від страху й очікування того, що надходить на цілий світ, бо сили небесні захитаються. І тоді побачать Сина Людського, який йде на хмарі зі силою і великою славою. Коли ж почне це збуватися, випростайтеся і підійміть свої голови, бо наближається ваше викуплення».

Смерть чоловіка або дружини, розлучення, звільнення з праці, ув’язнення, одруження, вагітність, перехід на пенсіонерство, відпочинок, свято Божого Народження. Це все і ще інше, коли приходить в наше життя, приносить стрес. Серед цього всього є добрі речі. Добрі – так. Безстресовні – ні. Навіть «особисті осягнення» є стресуючими. Стрес появляється при слові «зміна»: зміна статусу матеріального (в гору або вниз), зміна праці або місця помешкання, зміна моделі їжі, спання, навіть вставання з ліжка та приготування до праці – це все може бути причиною неспокою і стресу.

Стрес може бути добрим, коли веде до визволення. Ганс Сельє, визначний канадський лікар, основоположник вчення про стрес в своїх дослідженнях говорить про так званий «еустрес», стрес не завеликий і не замалий. Утримує він (еустрес) людину в стані радісної творчості, запевняючи одночасно достатньо багато відпочинку і розваги, щоб вести здорове повноцінне життя. В кожної людини потрібний рівень стресу є різний. Добрий рівень стресу, при якому ми «підносимо голову» може запевнити нам Господь. І в такий спосіб, що стрес буде для нас викликом долати все те, що в житті є перешкодою нашого визволення.

В сьогоднішньому Євангелії чуємо про «…спустошення… дні помсти,… І будуть знамення на сонці, і місяці, і зорях, а на землі тривога народів від раптового морського реву та розбурханих хвиль, коли люди ціпенітимуть від страху й очікування того, що надходить на цілий світ, бо сили небесні захитаються». Це зміни, які також (м’яко кажучи) викликають неспокій та стрес. Але кінець в Євангелії є шокуючий. На диво, коли це все відбувається то це сповіщає щось дуже добре. Якби всі події та зміни діються для нашого добра. Що ж це за добро? Визволення. Чому? Тому, що визволення є найглибшим прагненням людини.