• Спільнота Дабар
• Дата публікації 24 Лютого, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Лк 11, 29-32

Того часу збиралися люди і Ісус почав говорити: «Цей рід – лукавий: він знамення шукає, та знамення не буде дано йому, – хіба що знамення Йони. Бо як Йона став знаменням для ніневійців, таким буде й Син Людський для цього роду. Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут – більше від Соломона. Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони, а ось тут – більше від Йони».

Коли чогось сильно чекаєш або бажаєш, то все навколо здається тільки про це і говорить. Коли намагаєшся підтвердити свою точку зору, ідею, то намагаєшся поєднати якісь зовнішні обставини, щоб в кінці кінців сказати – «це точно знак!». Шукаємо позитивних збігів ситуацій, десь кимось почутих-сказаних слів, щоб отримати внутрішнє задоволення, адже «знаки» підтвердили то, про що ми думаємо та про що мріємо. Проте, коли заходить мова про знаки із сьогоднішнього Євангелія, то ми намагаємося докласти всіх зусиль, аби не наступила перша фаза їхнього виконання – знак смерті.

Йона як знак для мешканців Ніневії. Для того, щоб стати таким знаком, Йоні потрібно було пережити смерть. Як в прямому сенсі, так і переносному. Смерть того, чого планував та до чого йшов, повна зміна орієнтирів та напрямків. Окрім того, майже фізична смерть, коли перебував у нутрі риби. Важко уявити, як мав виглядати чоловік, коли вийшов на берег. В такому стані він став знаком навернення для інших. Смерть як знак навернення. Боюсь зійти з власно намальованого шляху, боюсь відмовитися від того, до чого прив’язалась, боюсь смерті, тікаю від неї, проте, може, вона стане знаком життя для мене та інших?

Коли переживаємо першу фазу знаку, то варто пам’ятати про другу – знак Воскресіння. Три дні смерті дали початок життя для мешканців Ніневії та для всього світу. Темрява потрібна для того, щоб настало світло, ніч потрібна для того, щоб настав світанок, смерть потрібна для того, щоб настало Воскресіння, настало Життя.

Ми можемо все наше життя чіплятися і шукати виключно позитивні знаки, щоби залишитися у власно створеному коконі ілюзій. Можна прийняти власне вмирання, аби вибратися з нього. Що приймаємо, на що ризикнемо?