12 листопада

Лк 17, 11-19

Того часу сталося, як ішов Ісус до Єрусалима, то проходив через Самарію і Галілею. І як входив Він до одного села, зустріли Його десять прокажених мужів, які стали здалека. Вони піднесли голос, гукаючи: «Ісусе, Наставнику, помилуй нас!» Побачивши їх, Він сказав: «Підіть і покажіться священикам». І сталося так, що коли вони йшли, – очистилися. Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом, упав обличчям до ніг Його, дякуючи Йому; це був самарянин. У відповідь Ісус сказав: «Хіба не десять очистилося? А де ж дев’ять? Не здогадалися повернутися, щоб віддати славу Богові, а тільки цей чужинець?» І сказав Він йому: «Підведися і йди; твоя віра тебе спасла».

Хто такий прокажений? Це особа яка захворівши опинялась наодинці зі своєю невиліковною хворобою. Всі відвертались від неї. Вона жила поза містом. Харчувалась тим що знайде. І залишалось чекати аж поки проказа «з’їсть» тіло зовні і зсередини. І так до кінця життя…

Ось саме таких осіб сьогодні зустрів Ісус. І як реагує Господь? Чи Він доторкнувсь до хоча б одного? (Мк 1:40). Ні, Він говорить «ідіть  й покажіться священику». Чому?  Це було за законом: (Лев 14:2)

«Ось який буде закон для прокаженого: в день його очищення приведуть його до священика, 3 а священик нехай вийде за табір і огляне його,»

Ось вони послухались Ісуса й пішли.  Ця подорож вимагала неабиякої віри. Віри в те, що одужають,бо інакше їм буде непереливки. Й таки вони одужали. Про наказ «йти» ми також зустрічаємо в історії про прокаженого царя Наамана” (2Цар5:10)

«Іди та викупайся сім раз у Йордані, і тіло твоє знову стане чистим»

Хто такий Нааман?

Нааман, начальник війська арамійського царя, був великим чоловіком у свого пана, і поважаний, бо через нього дав був Господь перемогу араміям. Був він чоловік хоробрий, але прокажений.(2Цар 5:1)

Тобто він був людиною, яка звикла сама давати вказівки. А тут він опинився в ситуації де він має когось послухатись і виконати те що наказують. Або й надалі залишатись в хворобі. Як відреагував цар ?  Напочатку розгнівався, образився на пророка: (2 Цар 5:10-12)

“Я був певний, що він сам до мене вийде, стане передо мною, призове ім’я Господа, Бога свого, помахає рукою над хворим місцем і вигоїть проказу.  Хіба дамаські ріки, Авана та Фарфар, не ліпші, ніж усі ізраїльські води? Хіба ж не можна було б викупатись у них і стати чистим?” І, обернувшись, пішов геть у гніві. 

Чи така поведінка тобі нікого не нагадує? Не знаю як ти, читачу, але  часами я саме з такою поставою стаю перед Богом на молитві й «роздаю» Богові вказівки ЩО ВІН МАЄ РОБИТИ. Ну а потім ображаюсь, якщо Він не діє або діє в інший спосіб.

Попри те що Нааман був хорошою людиною й навіть через нього діяв Бог, він й надалі залишався прокаженим. Зовнішня діяльність не вилікувала його. Лише послух Божому Слову й занурення сім разів в Йордані. В першому читанні Павло говорить (Тит 3:5)

він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, 6 якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа,

Таким Йорданом й «купіллю відродження» в твоєму й моєму житті є спільнота Церква з Таїнствами. Так саме, як річка Йордан не була з «дистильованої водою»,  і Церква не є сама по собі свята, лише святістю Бога. Й від мене залежить чи я захочу зануритись в Її води й дозволити через братів і сестер аби Бог очищав моє серце з «прокази» егоїзму. Бо навіть сьогоднішні хворі очистились саме коли йшли до священника.

Й ще важливо коли очищусь не забути повернутись до Ісуса з подякою.

 «побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога. І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин

Для чого? Аби почути слова

«Встань, іди: віра твоя спасла тебе.»