• Спільнота Дабар
• Дата публікації 27 листопадаа, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Роздуми над Євангелієм на 27 листопада

«Того часу Ісус розповів своїм учням притчу: «Поглянь­те на смоківницю і на всі дерева: коли вже пускають листя, і ви ба­чите це, то самі знаєте, що близь­ко літо; так і ви, коли побачите, що це збувається, – знайте, що близько Бо­же Царство. Воістину кажу вам, що не мине рід цей, як усе станеться. Небо і земля проминуть, а Мої слова не проминуть».

Є ще один із моментів, де Ісус говорить про зміни в природі. «І приступили фарисеї та садукеї і, спокушаючи його, просили, щоб показав їм знак з неба. А він у відповідь сказав їм: “Як настане вечір, ви кажете: Буде гарна погода, бо червоне небо; а вранці: сьогодні буде негода, бо небо щось червонясто похмуре. То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати?» ( Мт 16,1-3)

Ісус не давав знаку з неба, а давав знаки часу. Знак, який Ісус дав, був знак пророка Йони. Цей знак Йони для мене – це знак духовний, знак навернення. Навернення –  це знак духовний, не тілесний, бо навернення (метаноя) – це зміна мислення, а не зміна вигляду. Особливо в цих двох текстах я бачу потребу звернути увагу на духовний світ. Зміни в навколишньому середовищі, про які говорить Ісус, є притчею до звернення уваги на моє нутро. Це життя внутрішнє, життя духовне або ще по іншому кажучи це життя надприроднє, яке полягає на активуванні дарів Божих і складається з благодаті освячуючої, чеснот, дарів Святого Духа і благодатей актуальних. Тут також йдеться про формування характеру, щоб позбутися вад і випрацювати вміння, звільнення від завеликого впливу емоцій, вміння приймати рішення, комунікативність, гнучкість, організація часу і праці, вміння радити собі зі стресом тощо. Це все відноситься до життя внутрішнього, духовного. Все це життя починається зі Слова Божого. Зі Слова, «яке не проминає» і тому є фундаментом, тому є основоположним в моєму житті духовному. Слово Боже через Святе Писання вчить, формує, очищає мислення, відновлює відносини з Богом, з іншими і з самим собою.

Чому на життя духовне потрібно звернути увагу? Бо інколи у нас може з’явитися : «Що ж то таке моє життя внутрішнє? Я ж його не відчуваю! Так, буває, як я роздратуюсь, то відчуваю злість, або як мені болить, то чую біль. Але тепер в нормальній, щоденній ситуації? І що ж то за думки, почуття, цінності, навики, відносини, настанови, чесноти тощо? Як їх всіх розрізнити, назвати і побачити?». Потрібно читати й роздумувати над Словом Божим в Святому Писанні. Тоді  також можна побачити весну мого Життя духовного, яка надходить. Тоді помітимо, що навіть в світі духовному, внутрішньому діється більше, ніж у зовнішньому.