• Спільнота Дабар
• Дата публікації 29 листопадаа, 2014
• http://www.dabar.org.ua

30 листопада

Уривок: Євангеліє від Мрка 13:33-37

Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! Як той чоловік, що від’їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати. Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком. Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано. А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!

Коли Ісус взнісся на небо, то він залишив кожному свої обов’язки і завдання. Разом з ними, ми отримали Святого Духа. Ми постійно маємо пильнувати себе, в очікуванні другого приходу Христа. Ми не можемо знати, коли ця зустріч станеться, коли ми ще діти, дорослі чи вже у старшому віці, це закрито для всіх і відомо Богові єдиному. Мабуть, у кожного з нас буде свій час зустрічі з Владикою неба і землі.

Що ж означають слова «Пильнуйте»? Чи означає це, що мені потрібно перестати спати вночі, щоб пильнувати? Тоді у мене будуть синці під очима і я буду зовсім не продуктивна.  У Євангелії від святого Матвія міститься уривок, де він описує випадок з учнями Ісуса, які заснули у момент чи ненайбільшого випробувавання для Ісуса: «І, прийшовши, і знову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були (Матвія 26:43)».  Так сталося усі три рази, коли Ісус відходив на молитву. Виявляється, що духовна витривалість найбільше зникає тоді, коли вона найбільше потрібна. Наприклад, пильнувати за маленькою дитиною, означає передбачати небезпеки, які можуть бути і прибрати їх, або огородити, якщо можливо. Так і  в духовному світі, набагато важче протистояти гріху, ніж попередити його дію.

Уривок Євангелія від Марка нагадує притчу про таланти, (чоловік, що від’їхав, і залишив свій дім), яка описана у євангелиста  Матвія.  Мені приємні слова, що Ісус земну Церкву називає своїм домом, так як і моє серце. Найголовнішою людиною  у домі залишився вартовий. Це людина, яка слідкує за тим, хто входить у дім, веде спілкування та слідкує за порядком. Здається не така вже важка робота, але найвідповідальніша, бо від правильності її виконання залежить життя усього дому. Яка б професія у мене не була, чим би я не займалася, моє ставлення до своїх обов’язків формує життя будинку.  Можу я піти на каву, якщо на мої послуги чекає людина? Можу я знехтувати правильністю заповнення документів? Можу я дозволити собі зловживання авторитетом на робооті, сім’ї? Влада, праця і відповідальність – те, що залишив нам Ісус, щоб ми пильнували за цим до часу Його повернення.

Також, Бог тимчасово залишив дім мого життя  і настановив воротаря – моє серце і розум, щоб пильнувати вхід до скарбів вдень і вночі.