Image Image Image Image Image Image Image Image Image Image
Перейдіть догори

Догори

ВІЗЬМИ МЕЧ ДУХА - Дабар - біблійний курс

ВІЗЬМИ МЕЧ ДУХА
Роман Лаба OSPPE

Святе Письмо представляє християнське життя як духовну боротьбу. Можемо це помітити в багатьох текстах.
Якщо добре придивитися, то Біблія – наче воєнна книга, де від Книги Буття аж по Одкровення йде війна за життя вічне. Людина прагне отримати те, що Бог їй подарував – життя і щастя, а сатана намагається їй у цьому перешкодити, і тому йде війна.

В посланні до Євреїв читаємо про Ісуса такі слова: “Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів на завжди по правиці Бога, чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, Йому під ноги” (Євр 10,12-13).
Господь не залишає нас з пустими руками на полі бою, а дає нам зброю. Погляньмо на декілька текстів:
“Хай хвала Божа буде на устах у них і двосічний меч у руці в них” (Пс 149, 6).
“Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встояти. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливості і взувши ноги в готовість проповідувати Євангеліє миру. А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже” (Еф 6,13-17).
“Бо слово – живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та кістяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця” (Євр 4,12-13).
Слово Боже є духовною зброєю у нашому життєвому змаганні. Чому? Спробуймо прослідкувати, що в нас найбільше підлягає атакам лукавого. Гадаю, ніхто не заперечуватиме, коли я скажу – СЕРЦЕ. Звичайно, йдеться про серце в біблійному розумінні цього слова, тобто – центр свідомості, пам’яті, інтелекту.
«От завжди вона мусить втрутитися…» – чуєш у своєму серці, коли твоя дружина каже, що ти не так поклеїв шпалери. І так буде аж до пенсії. А після робочого дня чуєш “лагідне натхнення”: у твоєму холодильнику стоїть Nemiroff з перцем… Не одна жінка, радіючи увазі з боку інших чоловіків, чула шепіт: «це не те, що твоє опудало вдома, оце так чоловік, він би напевно тебе краще зрозумів…» Подібна атака щодня відбувається на полі бою твого серця. Тому Автор Книги Приповідок остерігає:
“Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б’ють життя джерела” (Прип 4,23).
Атака, яка має на меті довести нас до духовної смерті, розпочинається від спокуси, яка входить в наше серце, в наш інтелект. Якщо твоє серце наповнене Божим словом, то не матимеш проблем відвоювати свою територію. Два вірша Псалму 119 про це навчають:
“Я в моїм серці сховав Твоє слово, щоб не згрішити проти тебе” (Пс 119, 11).
“Мудрішим за моїх ворогів робить мене Твоє веління, бо воно зо мною завжди” (Пс 119, 98).
Отці пустині та Отці Церкви не знали іншого способу духовного змагання, ніж постійне повторювання Божого слова у своєму серці. Згідно з їхніми повчаннями, саме без систематичної медитації неможливо прогнати демона з життя. Під час спокус ці мужі Божі завжди мали у своєму арсеналі декілька віршів з Писання, що їх постійно повторювали. Чому б тобі не спробувати?dabar57x57

ВПРАВА:

Ти можеш робити так само. Якщо тебе атакують страх і невпевненість, повторюй: “Господь – моє світло й моє спасіння: кого маю боятись? Господь – мого життя твердиня: кого маю страхатись?” (Пс 27)
Якщо лукавий добрався до твоїх фінансів, воюй: “Господь – мій пастир: Нічого мені не бракуватиме” (Пс 23). Маєш багато клопотів на роботі чи в родині – захищайся: “Змиріться, отже, під могутньою Божою рукою, щоб Він підняв вас угору своєчасно. Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується про вас” (1 Пт 5,6-7).
А може, тебе атакує гординя? Спробуй Псалом 131: “Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору. Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене. Я втихомирив і заспокоїв мою душу, немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя – душа моя у мене. Надійсь, Ізраїлю, на Господа віднині і повіки”.
Погляньмо, зрештою, на приклад боротьби, який показав нам наш Господь Ісус:
“Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його. Він постив сорок день і сорок ночей і нарешті зголоднів. Тоді підійшов до нього спокусник і сказав: “Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом”. А той відповів: “Написано: Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих”. Тоді диявол бере Його у святе місто, ставить на наріжник храму і каже: “Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо: Він ангелам своїм волітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь”. А Ісус сказав до нього: “Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого”. Знову бере Його диявол на височенну гору й показує Йому всі царства світу і їхню славу, кажучи: “Оце все дам Тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся”. Тоді Ісус сказав до нього: “Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і Йому єдиному будеш служити”. Лишив тоді Його диявол. І ось ангели приступили й почали йому слугувати” (Мт 4,1-11).
Ісус у боротьбі зі спокусами лукавого не мав іншої зброї, окрім того, що написано. Чи тобі цього не вистачить?