• Спільнота Дабар
• Дата публікації 22 Жовтня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

«Я прийшов вогонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!»

В наших очах образ Отця завжди асоціюється з досить люблячим, добрим пастирем. Але на противагу установленого переліку позитивних рис, сьогодні виступає зовсім інший образ – образ Отця, який здавалося б на перший погляд карає. Щоб розвінчати таке ствердження, погляньмо на сутність «вогню». Чим насправді він є? Так, вогонь виступав символом присутності Бога, пригадуємо як ангел Господній з’явився Мойсею в полум’ї куща (Вих. 3, 2). Вогонь – як знаряддя могутності, вживане Ним,  як для надання допомоги, так і для покарання (пор. Вих. 13,21, Чис. 11, 1,3), вогонь – як символ очищення «..і очищу їх, як очищається срібло, і їх випробую, як випробовується оте золото» (Зах. 13, 9)

Про який же «вогонь» йде мова сьогодні, що здатний розділити нас – батька проти сина, сина проти батька, матір проти дочки, а дочки проти матері? Вогонь, обурення Отця на наш непослух чи все ж таки вогонь очищення, що здатний відсіяти полову від пшениці (Мт. 13, 30)? «Прагне, щоб розгорівся вогонь», але ще «не розпалює» стримує Себе, даючи тобі, і мені шанс. Занедбуючи в молитвах, читанні Слова, ігноруючи Його в повсякденності, можу накликати на себе вогонь гніву «Я вас покараю за плодами ваших вчинків» (Єр. 21, 14). Або ж навпаки, скористатись вигідною пропозицією – прийняти хрещення вогнем. Вогонь, що здатний «осолити», очистити мене (Мк. 9, 49), тим самим відділити тебе. «У руці Своїй має Він лопату, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить у вогні невгасимім.» (Лк. 3,17).

Прийнявши в повноті вогонь св. Духа – приймаєш Його царство, панування в своєму житті, що й відрізняє тебе від інших. «Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас. Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить.» (Йн. 15, 18-19)