• Спільнота Дабар
• Дата публікації 13 Грудня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

14.12.2014

Іс 61, 1-2а. 10-11

Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невільникам свободу, ув’язненим відкрити очі, проголосити рік Господнього благовоління. Я розвеселюся в Господі, душа моя буде радіти в моєму Богові, бо Він зодягнув мене в шати спасіння, окрив мене плащем справедливості, – немов того нареченого, що себе вінцем прикрашає, неначе наречену, що дорогоцінностями себе оздоблює. Бо як земля вирощує свої рослини і як город вирощує своє насіння, так Господь Бог виростить справедливість і хвалу перед усіма народами.

Бо як земля вирощує свої рослини і як город вирощує своє насіння, так Господь Бог виростить справедливість і хвалу перед усіма народами. Бачимо, що Господь показує нам тотожність законів фізичного та духовного вимірів. Той самий порядок у творінні змушує рослини рости та насіння проростати, він же такий самий у духовному вимірі, бо Господь є той самий, він завжди незмінний. Якщо насіння при сприятливих умовах обов’язково проросте, то Божа справедливість і хвала обов’язково проявлять себе. Діє той самий порядок, який встановив Творець. Що з цього я можу почерпнути? Відповідно навпаки, слідкуючи за фізичними законами, що діють у природі, я можу застосувати їх у моєму духовному житті. Як саме проростання насіння може допомогти мені спасти свою душу? Подивимось спочатку на властивості насіння: Дозріле насіння, як правило, зразу ж не може прорости. Упродовж одного-двох місяців, а у деяких рослин і 5-6 місяців у насінні проходять процеси фізіологічного (післязбирального) дозрівання. Це відбувається під час проходження стану фізіологічного спокою (Вікіпедія). Перед тим як воно стане видимо, насіння проходить період спокою, здається на вигляд, що нічого не відбувається, однак Бог продовжує діяти. Ми хочемо бачити Божу дію, Божу справедливість, Божу славу одразу, вимагаємо справедливості, хочемо як пророк Єремія – узріти відплату твою над ними, бо я на тебе звірився з моєю справою (Єр 20:12). Однак треба готуватись до періоду відносного спокою-терпіти, надіятись, молитись та головне-створювати гідні умови, щоб Божа справедливість та слава проросла. Від мене залежить тільки створення таких умов, а Господь не забариться, треба просто знати як саме Він діє, чекати, не втрачати надію.