Image Image Image Image Image Image Image Image Image Image
Перейдіть догори

Догори

Які секрети відкриває про нас рушник? - Дабар - біблійний курс

Які секрети відкриває про нас рушник?
Спільнота Дабар

«і узявши рушника, підперезався»…

Думаю, у тому, що Ісус підперезався рушником, криється велика правда про нас. Чому? Тому що в посланні до ефесян Апосто Павло говорить, що ми повинні підперезатися правдою. Звичайно, в Ісусі сповнилося все Писання, Ісус був людиною, яка сповнила всі закони. Тому, якщо Ісус підперезався рушником, рушник і є та правда. Але яка ж.

Те, що ми використовуємо рушник, свідчить не тільки про те, що ми брудні, але й про те, що маємо шанс бути чистими. Рушник – символ того, що ми трошки з землі і дуже  з неба.

Земля. Ми вийшли із земного пилу, і він постійно липне до наших ніг, до наших думок, звичок, слів, способу бачити світ. У вигляді слабкостей, страхів і гріхів. Це те, що на небі ніколи не було і до неба ніколи не підніметься. І про цей пил дуже важливо пам’ятати. Бо ми не можемо боротися з тим, чого нібито не існує. Рушник – це постійне нагадування нам про те, що він нам потрібний, про нашу неідеальність, що самі по собі ми не є чистими. Що потрібно мити ті частини тіла, які торкаються землі, а в слід за ними – ті частини серця, які також її торкаються. Це щось таке, що ми маємо використовувати кожного разу, коли ми стаємо чистими. Рушник – це символ вдячності, бо ми є чисті не тому, що ми не забруднюємося, а тому, що є така сила, яка постійно змиває з нас бруд.

Небо. Також рушник – це символ того, що ми родом з неба. Тому що для чого Ісусу кожного разу мити наші ноги, якщо Він не вірить, що одного разу вони таки стануть чистими назавжди? Для чого Йому мити нам ноги, як не для того, щоб нагадувати, що це їхня природа – бути чистими? Ми маємо пам’ятати, що ми – з неба. Ісус казав про те, щоб ми так чинили одне одним. Отже, суть наших стосунків з іншими в тому, щоб змивати одне з одного пил і нагадувати про те, що ми з неба. Часто на наші душі осідають різні дрібниці. А з дрібницями боротися найважче. Їх найважче відчищати, найважче помітити. Є люди, які вміють торкатися душі так, що з неї сповзає весь пил. Є люди, на яких дивлячись, ми згадуємо, що ми – з неба.

Ми просто маємо так навчитися мити ноги іншим, щоб Бог мив їм душу.