• Спільнота Дабар
• Дата публікації 23 Вересня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

24 вересня Лк 9, 1-6

Того часу Ісус покликав Дванадцятьох і дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хво­роб. І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти не­ду­жих. І сказав Він їм: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хлі­ба, ні грошей, ні двох одежин не май­те. І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте. А як хто не прийме вас, то, ви­ходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг – на свідчення проти них». Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангеліє та оздоровлюючи всюди.

Що це за влада, якою наділив їх Ісус?

Влада (в пер. з гр.) — можливість чи свобода робити будь-що, право, сила, міць, здібності, могутність, можливість, чудо.
Це мати право бути вільним, мити свободу у виборі, мужність бути собою, тощо! Якими гарними якостями наділив їх Ісус. По суті, до первородного гріха Адам був вільною людиною і мав владу!
А де зараз ця свобода? Схоже гріх так затьмарює нам очі, що перестаємо бачити шлях, дорогу куди прямувати далі. Перестаємо бачити Бога.
Йн.14:6 «Промовляє до нього Ісус : Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через мене».
Чому нічого не брати у дорогу?
Ви не задумувались над тим, що свобода і краса простих речей є занадто прекрасна, щоб від них відмовлятися? Що це може бути? Ця простота, вона навколо вас, необхідно тільки озирнутися навколо, і побачити…
Але, все навпаки, ніби і знаємо про цю красу, красу в простоті, але вона настільки затьмарюється штучно створеним комфортом навколо нас, що не помічаємо цієї краси. Керуємось певними нормами, бо так треба. Намагаємось відповідати певним стандартам в суспільстві, бо так прийнято. Прагнемо прожити чиєсь життя, бо не знаємо як зі своїм впоратись, не маємо своєї думки, своєї волі.
Нас приваблює «влада» іншого характеру. Це авторитет (ні палиці), успіх (ні торби), достаток (ні хліба), гроші (ні срібла), комфорт (ні двох одежин). Маючи всі ці розкоші, все одно не можеш бути вільними і щасливими. Чому? До них як «бонус» докладається тягар відповідальності, додаткові правила і схеми поведінки, а також узалежненість від оточення в якому ти перебуваєш. Маєш тримати «марку» постійно. Яка на вашу думку це «свобода»? Це є певні рамки якими себе оточив, і байдуже з якого вони срібла чи золота, ти в пастці.
Пс.119: 2-6 «Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого! Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик? Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям! Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару! Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир».
Ісус хоче показати нам іншу цінність свободи. Свободу первісної людини, котра мала тісний зв’язок з Богом в щоденному діалозі.
Чи пам’ятаєте, що коли п Адам був у невинному святому стані, тоді всі тварини і звірі йому підкорялися? Вони зі страхом підходили до нього а він давав їм імена. «То дав Він їм силу і владу над усіма бісами».

Усвідом свої гріхи, і дай їм імена. Не ти їм маєш підкорюватись, а вони тобі. І це тебе звільнить від багатьох залежностей і прив’язаностей цього світу.