• Роман Лаба OSPPE
• Дата публікації 23 Березня, 2009

Читання Божого Слова можна порівняти до зустрічі з людиною. Спочатку бачиш зовнішність, потім пізнаєш характер, і врешті доходиш до серця людини. Коли розгортаєш якийсь біблійний текст, то спочатку зустрічаєшся з зовнішністю, потім пізнаєш його дедалі глибше, аж відкриється перед тобою дух Божого Слова, нутро Писання.

Саме так бачили Біблію Отці Церкви. Подібно тому, як Віковічне Слово Отця – Син Божий мав душу й тіло, так само й написане Слово в Біблії має свої “душу й тіло” (Ориген, Проповідь на Книгу Левіт). Підставою Божого Слова є буквальний сенс, який виражається словами Святого Письма і розкривається за допомогою екзегези (з грецької – “тлумачення, пояснення”), що спирається на закони правильної інтерпретації. “Усі смисли Святого Письма ґрунтуються на одному, тобто буквальному смислі”, – каже Катехизм Католицької Церкви (116).

Також Слово Боже має в собі сенс духовний: “Завдяки Божому Задуму, не тільки текст Святого Письма, а й реалії та події, про які воно говорить можуть бути знаками” (ККЦ 117). Духовного сенсу не слід шукати поза його сенсом дослівним (Анрі де Любак).

Традиція Церкви ділить духовний сенс ще на моральний, алегоричний і анагогічний (ККЦ 117).

Алегоричний сенс.Ми можемо досягти глибшого розуміння подій, якщо зрозуміємо їхнє значення у Христі; так, перехід через Червоне море є знаком перемоги Христа і також знаком Хрещення (1 Кор 10,2).

Моральний сенс. Події, викладені у Святому Письмі, повинні привести нас до правильної поведінки. Вони написані “на науку нам” (1 Кор 10,11).

Анагогічний сенс. Реалії та події можна також бачити в їхньому вічному значенні, яке веде (грецькою – anagoge) нас до нашої Батьківщини. Так, Церква на землі – знак небесного Єрусалима (Одкр 21,1 – 22,5). Святий Павло в Посланні до Колосян виражає своє прагнення, щоб Слово Боже перебувало в християнах щедро, з усім його багатством (пор. Кол 3,16).

Біблійні сенси дозволяють узріти Слово в усій Його красі й пізнати глибину Божої Думки. Спробуймо застосувати їх тепер на практиці.

* Візьмемо простий факт з життя Ісуса:

Він в’їжджає в Єрусалим на осляті (Мт 21,1-11; Мк 11,1-11; Лк 19,29-40; Йн 12,12-19). Який історичний сенс цього тексту? Потрібно дослідити, яке значення мав Єрусалим за часів Ісуса; що означає вигук “Осанна Синові Давида!”; що означає звичай класти одежу перед кимось, вітати когось пальмовим віттям.

Сенс моральний вказує на людську поведінку, на позицію щодо Бога і ближнього. Бачимо Ісуса, Який рішуче прямує до виконання своєї місії.

Алегоричний: Єрусалим – твоє серце. Ісус прагне бути проголошений Царем, коли вступає до твого серця. Осля є образом смирення Сина Божого. Ісус прагне увійти до тебе в смиренні.

Анагогічний: земний Єрусалим – образ Божого Царства, нашого остаточного призначення. Ісус увійшов у земний Єрусалим смиренно. Яким чином я зможу увійти в Єрусалим Небесний?

Отці Церкви роздуми над Св.Письмом порівнювали до мандрівки чудовим палацом, де є багато кімнат – книг, розділів, віршів. Перш ніж увійти до будинку, потрібно пройти крізь двері. А хто сказав про себе: “Я двері для овець”? Тобто немає входу в Біблію без Ісуса. Коли ми читаємо Боже Слово, не пам’ятаючи постійно, що все здійснилося в Ісусі, то не зрозуміємо тексту. Щоб увійти до однієї кімнати, потрібно перейти через іншу. Щоб зрозуміти один текст Св.Письма, потрібно “перейти” через інший. Коли читаєш Св.Письмо, звертай увагу на слова, які становлять основу тексту. А потім віднайди, в якому місці Писання ці слова ще вжито. Спробуймо розглянути це на конкретних прикладах. Ви світло світу (Мт 5,14). Світло. Пс 119,105: “Слово твоє – світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці”. Учні Ісуса названі світлом, і Боже Слово назване світлом. Учні для світу мають бути живим словом Бога, життя християн має бути живою Біблією. Так, щоб хтось, хто не читав Біблії, побачив життя учня Ісуса й повірив у Бога. Пс 27,1: “Господь – моє світло й моє спасіння”. Господь названий світлом, і учень Ісуса названий світлом. Це означає, що в учневі інші люди мають узріти самого Господа. Як Господь є світлом для мене, так я маю бути світлом для світу. Підтверджує це текст Прип 4,18: “Дорога ж праведних, як світло зірниці, що світить дедалі ясніше, поки день не стане повний”. Читай Мт 6, 22-23. Око назване світлом тіла, християнин є світлом світу. Тобто християнин є очима світу – розпізнанням, що добре, а що ні.

Прочитай текст Мт 7,24-27, зверни увагу на ключові слова. Як інші тексти, де вживаються ці самі слова, допомагають у розумінні основного тексту? Тексти можна розшукати з допомогою словника біблійного богослов’я, або з допомогою Симфонії. Слова-ключі: дім, скеля, пісок, злива, потоки, вітри Дім: ІсНав 24,15; Прип 9,1; Пс 127(126); Йн 14,2. Скеля: Втор 32,4; Пс 18 (17),3; Пс 31 (30),4; Мт 16,17-18. Пісок: Бут 22,17; Вих 2,12; Прип 27,3. Злива, потоки; вітри: Втор 32,2;Пс 18 (17),5; Пс 78 (77),20; Іс 32,1-2; Йов 7,7; Йов 30,15; Пс 1,4; Пс 104,4; Мт 8,24-28. Запиши свої спостереження і відкриття.