Image Image Image Image Image Image Image Image Image Image
Перейдіть догори

Догори

Любов як єдиний критерій - Дабар - біблійний курс

Любов як єдиний критерій
Спільнота Дабар

Йо 13, 31-35

 «І коли вийшов він, Ісус промовив: «Тепер прославився Син Чоловічий, і Бог прославився в ньому. 32 І коли Бог прославився в ньому, то Бог і його прославить у собі, – і прославить його незабаром. 33 Дітоньки, ще трохи я з вами… 34 Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любите і ви один одного! 35 З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати.»

 Сьогодні Господь дає нам нову заповідь. Чи це щось інше, що було в законі чи пророках? Ні. Ісус сказав: «Не думайте, що Я прийшов усунути закон чи пророків: Я прийшов їх не усунути, а доповнити» (Мт 5, 17). Як Він його доповнив – тим, що його виконав. Він полюбив своїх учнів більше, ніж велів закон, бо полюбив їх понад власне життя, понад себе. Віддав життя за тих, хто зрікся Його навчання й цурався Його хреста. Господь показав нам, що любити можна навіть так, що любов не має меж. І цим показав, що Божа любов до тебе дійсно безмежна. Й така любов є критерієм визначення у приналежності до Бога.

«З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати».

Дехто вважає, що приналежність до Бога визначають кількість молитов, постів, сповідей, добрих діл і страждань. І вони також, але за однієї умови: якщо всі вони були реалізовані з любові до Бога, котра перевищує мої інтереси. Це коли я молюся, пощу, сповідаюся, роблю добрі вчинки і страждаю не для того, аби щось від Бога отримати, а просто тому, що Його люблю.

Це вже любов неземна. Вона походить тільки від Божого Духа. Бо для людини це неможливо. Але для Бога можливо все.