• Спільнота Дабар
• Дата публікації 20 Вересня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

21 вересня 2014 року Мт 20, 1-16а

Того часу Ісус розповів своїм учням таку притчу: «Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. Вийшовши о третій годині, по­бачив інших, які стояли без діла на рин­ку, і сказав їм: “Ідіть і ви у вино­град­ник – і дам вам по справедливості”. Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само. Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: “Чому ви стоїте тут без діла цілий день?» Кажуть йому: “Бо нас ніхто не найняв”. Він каже їм: “Ідіть і ви у ви­но­градник”. Коли настав вечір, каже гос­по­дар виноградника до свого управителя: “Поклич робітників і дай їм плат­ню, почавши від останніх і аж до перших”. Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію. А коли підійшли перші, то ду­мали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію. Відтак, одержавши, нарікали на пана, кажучи: “Оці останні попра­цю­вали одну годину, а ти прирів­няв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку”. А він у відповідь сказав одно­му з них: “Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? Візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі; хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?” Так останні будуть першими, а перші – останніми».

Це притча про заздрість, справедливість, дивний порядок Небесного Царства, про благодать… Неможливо перерахувати думок, сенсів та можливостей для інтерпритації цієї притчі.

Ісус розказує притчу відразу після того, як відходить засмучений багатий юнак, а апостоли вже пересварились, бо не могли вирішити, хто з них буде першим в Божому Царстві (Мт 19; 27-30). Ця притча звучить дивно і “несправедливо”, але з огляду на вказаний контекст набуває зовсім інших, педагогічних сенсів.

Хоча, я хочу запропонувати Вам зовсім іншу можливість для інтерпритації.

Господь рано вранці виходить найняти робітників. Вони стоять на ринку, очікуючи поки хтось їм запропонує працювати. Якщо ніхто до них не підійде, вони не зароблять динарій, який би мав забезпечиити їхнє життя та життя їхній родині.

Чи пробували подивитися на своє навернення, воцерковлення саме з такої точки зору: не Вас довго запрошували і Ви насамкінець погодилися прийти до священика, до Церкви. Ні. Ви стояли на ринку, чекали, щоби Вас хоч хтось придбав, Ви виглядали когось в надії продатися. Ви стояли, іще не жебрак, але людина дуже і дуже залежна від господаря. Чи сподобаєтесь Ви йому, чи впаде на Вас його око, коли Він буде вибирати робітників? І прийшов Він, Господь. Тепер Ви спокійні, вже напевно, Ви заробите свій динарій.

Чи пробували подивитися на своє життя з такої точки зору?

Якщо продовжимо, то побачимо цікаву картину з тими, які залишилися, тобто не пішли працювати у винограднику. Парафразуємо, це ті люди, які думають, що вони переконані атеїсти або “Бог у їхньому серці, а значить Церкви вони не потребують, або їм просто на це наплювати, життя одне – треба насолоджуватися. Іще є купа різних культурних способів пояснити, але вони на ринку, і їх ніхто не купив, проходить година, дві, три. Вони залишилися, вже всі роботодавці розібрали собі найманців і їм немає кого чекати. Вони вже знають, що динарій вони не отримають, що сім’ю свою не прокормлять сьогодні і можливо тому залишаються на місці, не наважуючись повернутися додому ні з чим. Минає час денної спеки. Чому вони стоять? На що надіються? А може в них вже немає дому, куди можна повертатися? А може вони не можуть вийти із зачарованого колу “ринку” – вони не можуть не продавати себе, тому і залишаються.

Але знову приходить Він… Христос насправді вже не потребує робітників. Ті, яких Він найняв на світанку, були сумлінними хлопцями, і робота вже добігає завершення (Цікаво, а може тих аутсайдерів не найняли вчасно, бо вони були ніякимим працівниками з “фінгалами” під оком та після нічного перепою – говорю фігурально, але так може бути просто буквально). Ісус приходить і за ними, і вони цьому насправді дуже раді, і якщо бути до кінця чесними всі ці “переконані” атеїсти глибоко в серці чекали, що по них прийдуть. І прийшли. Отаке біблійне і життєве задзеркалля.