• Спільнота Дабар
• Дата публікації 22 Грудня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

23 грудня Лк 1, 57-66

Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь возвеличив своє милосердя над нею, і раділи разом з нею. Сталося, що восьмого дня при­й­шли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька – Захарією. Та озвалася його мати й ска­за­ла: «Ні, хай буде названий Йоаном!» А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям. Тож знаками питали його бать­ка, як хотів би його назвати. Попросивши дощечку, напи­сав слова: «Його ім’я – Йоан!» І всі зди­вувалися. В ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, бла­гословляючи Бога. І страх напав на всіх їхніх су­сідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідалося про всі ці події. Всі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: «Ким же буде ця дитина?» Бо Господня рука була з нею!

В Ізраілі, якщо родина не мала дітей, хоча б одного, то така родина вважалась проклятою Богом. Довгі роки Захарія з Єлизаветою страждали від обмов та засудів сусідів, рідних, знайомих та близьких. Аж на старості літ Господь уділив їм своє благословіння. Радість була подвійною, бо Господь дарував їм хлопчика. Бо в Ізраілі панував такий звичай, що коли жінка народжувала дитину, то під дверима помешкання збирався натовп з сусідів, рідні та музикантів. І коли народжувався хлопчик, то музиканти грали, а всі присутні тішились прославляючи Бога. Коли ж народжувалась дівчинка,музиканти та всі люди зі смутком розходились додому. А обрізання, яке за звичаєм звершувалось восьмого дня після народження, було символом Союзу з Господом, коли ізраільтяни отримали 10 Заповідей Господніх на горі Синай і символізувало прийняття до вибраного народу.

Застосуймо цей текст до кожного з нас. Всі ми грішимо. А кожен гріх – це смерть, це прокляття від Господа…Це велика біда для кожного з нас. Під час таїнства Покаяння ми отримуємо величезну благодать від Господа. Мало того, коли очищуємось від бруду гріха, оновлюється наша гідність дитини Божої ( обрізання). Чим для мене є таїнство Покаяння? Ще одним “спомином Бога”? “Захарія” в перекладі означає “Бог згадав”, а “Йоан” в перекладі означає Боже милосердя, неймовірна Божа любов, благодать. Захарія після народження сина, прославляє Господа. А я? Чи я дякую Господу за таїнство сповіді, за священника в якого сповідаюсь, за дар нового прийняття до грона дітей Божих?