Про сни - Дабар - біблійний курс в Україні
28 грудня
Матея 2; 13-18
Поглянемо на читання, які на 28 грудня дає нам церква. В неділю свято «Святого Сімейства з Назарету». Але 28 грудня це також свято – “пам’ять Безневинних Дітей”. День пямяті не тільки тих дітей, котрих вбив Ірод, але також день абортованих і ненароджених дітей. Ці два дні між собою тісно повязані. Якби свято Родини закриває день смерті дітей. Тут зустрічаємося з милосердям Божим. Сам день 28 грудня про це милосердя свідчить. Може я не абортована людина, але іноді можу себе так відчувати. Тому, щоб зцілити мене від моєї рани, Бог в Своєму милосерді дає мені Нову Родину, в якій я є живим.
Поглянемо на слово Боже як на сон. Наснився сон і ми, щоб його не забути записали так: мт2, 13-18. І що ж маємо? Виповнилося як в побажанях на ніч. Але замість «добраніч» хтось нам побажав «жахів».
Сни приходять як притчі щоб нам допомогти. Св.Василій Великий в своїм коментарі до пс23 говорить: «марення сонне найчастіше є луною думок, які маємо в день». До голосу у нашому сні дійшло щось, що виразилось як закатовані діти. Діти – це може бути образ наших відносин – це колеги по праці, сусіди, учні, рідні в домі або іще хтось подібний. Несказані слова, гріх і приховані почуття проявилися у вісні, де ми когось вбиваємо. Подібно один з видатних психологів Карл Густав Юнг в своїх дослідженнях про сни говорить так: «Сон є театром, в якому я є сценою, актором, публікою, суфлером, спонсором, автором і критиком. … Всі фігури увісні це персоніфіковані цехи характеру особистості сплячого». Я можу бути Йосифом і також Іродом. Один рятує дитя інший вбиває. Коли рятує? Коли бере на свої руки. Слово «взяти» це також прийняти, прийняти таким яким є. Не вбивати – це прийняти таким яким є. Не вбивати правдивий образ людини – це дати їй життя в моїх з нею відносинах. Вбити це хотіти, щоб інші НЕ БУЛИ тим ким є.
Св.Григорій Великий говорив, що сни походять від Бога, людини і диявола. Тому Отці Церкви, оберігаючи людину перед невластивим розумінням, поясненням снів, говорили що слово Боже є перед снами. Ціла Біблія є книгою зустрічі, місцем зустрічі і вчить щасливих відносин. Сильно закорінене почуття власної гідності народжується з близьких і теплих відносин. Слухати слово Боже, вкінці кінців – це піклуватися про виконання заповіді взаємної любові. Тільки тоді можливо добре зрозуміти і використати образи зі сну.
Християнство не є духовністю снів, але є духовністю слова Божого. Перед тим як ангел сказав до Йосифа «візьми» було сказано «встань». Встати – це символ бути готовим, налаштованим, щоб прийняти. В Святому Писанні людина є порівняна до арфи (пс43,5). Наше тіло, почуття, розум, потреби, сни є як струни, завдяки котрими ми можемо спілкуватися з Богом та людьми. На розстроєному інструменті не вдасться зіграти, як і спілкуватися, будувати відносини з розстроєною людиною. Тим, хто налаштовує струни є Дух Святий, котрий особливо присутній в Святому Писанні.
Останні коментарі