• Спільнота Дабар
• Дата публікації 6 Січня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

7 січня

Матея 4, 12-17, 23-25

12 Почувши, що Йоана ув’язнено, Ісус повернувся в Галилею 13 і, покинувши Назарет, пішов і оселився в Капернаумі, що при морі, на границях Завулона та Нафталі, 14 щоб збулося те, що сказав був пророк Ісая: 15 “О земле Завулона та земле Нафталі, приморський шляху, країно за Йорданом, поганська Галилеє! 16 Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, – зійшло їм світло.” 17 З того часу Ісус почав проповідувати й говорити: “Покайтесь, бо Небесне Царство близько.” 23 І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в народі. 24 Чутка про нього розійшлась по всій Сирії, і приносили до нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданням, біснуватих, сновид, розслаблених, і він оздоровлював їх. 25 А йшла за ним велика сила людей з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї та з Зайордання.

Про місце розташування Ісуса сказано: повернувся в Галілею, оселився в Капернаумі, при морі, на границях Завулона і Нафталі. Далі Євангеліст нам пояснюючи наводить фрагмент з книги пророка Ісаї, який характеризує ті місця, в які Ісус прийшов словами “О земле Завулона та земле Нафталі, приморський шляху, країно за Йорданом, поганська Галилеє! 16 Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, – зійшло їм світло”.

Якщо у нас є достатньо коштів і нам треба купляти, наприклад, житло чи стали би розглядати криміногенні райони? Чи мріємо ми жити в мальовничих місцевостях поблизу донбаських териконів десь в Алчевську чи Краматорську? Чи віддали би свою дитини навчатися в найгіршу школу і чи влаштували би його в клас дітей з неповних, проблемних сімей? Чи обираючи між роботами, ми вибрали би менш оплачувану, в якій кошти видають в конверті і то немає ніяких гарантій? Все і кожен з цих пунктів Ісус вибрав для Себе. Погодився на кожен пункт і став в моїх очах божевільним.

Раніше думали, що божевільні люди – є небезпечними їх приковували ланцюгами, пізніше в радянський період знущалися над ними у відповідних закладах, зізнаємося, що і сьогодні ми з пересторогою ставимося до безумних людей. В нашому розумінні, радше навіть відчутті божевільні це небезпечні люди. Особливо небезпечними є справжні божевільні, тобто ті, які мають свободу (волю) дітей Божих, такі, як Ісус. Бо це заразливо, бо, якщо в реальності зустрінемо такого Христа, підемо за Ним. Цього і боїмося – встати і піти у невідоме.

Тому ми, християни, мусимо камуфлювати божевільність Христа образами солоденького Ісусика в яслах, Бога-бухгалтера, невидимого абстрактного Бога-Абсолюта… Ми вдовільняємося, що наш Ісус нам нічого не говорить, не відповідає, але і не наражає нас якісь безумства. Це контракт з Богом і сумлінням – мати і не мати Бога.

Єдиний мінус  – ми так і не досягаємо, Капернаума, “села втіхи”, наші хромі, сліпі, біснуваті сидять глибоко в нас без надії на зцілення, тому що творити дива може справжній Бог, а не видуманий.