• Спільнота Дабар
• Дата публікації 2 Березня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

3 березня

Мт 23, 1-12

Того часу Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів, кажучи: «На сідалище Мойсея посідали книжники та фарисеї. Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте; але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять. Вони в’яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем своїм не хочуть їх поворухнути. Всі свої вчинки вони роблять так, щоб їх бачили люди. Роблять ширшими свої філактерії та побільшують китиці, люблять почесні місця на бенкетах і перші місця в синагогах, і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: “Учителю!” Ви ж не називайте себе вчителями, бо один є у вас Учитель, а всі ви – брати. І не називайте нікого на землі отцем, бо є один у вас Отець – Небесний. Не називайтеся і наставниками, бо є один у вас Наставник – Христос. Більший з вас нехай буде вам слугою. Тому що хто буде себе підносити, буде принижений; а той, хто буде принижувати себе, буде піднесений».

Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять.

Так робити?  Чи не робити?  І чого не робити? А головне як можна повторити те що не зроблено. Адже Ісус говорить що вони тільки накладали тягарі, а самі й пальцем поворухнути не хотіли. Хоча все ж так вони щось робили:

…поширюють свої філактери й побільшують свої китиці…

Тобто діяльність яка не спрямована на ближнього, а на те щоб підвищити свій престиж. Ісус навіть гостріше сказав

Усі свої діла вони роблять на те, щоб бачили їх люди;

А з грецької дослівно перекладено «всі діла роблять, аби стати видимими перед людьми». Така маленька деталь може підказати як вони дивились на себе. Коли людина має занижену самоцінку, або має внутрішню пустку то намагається компенсувати зовнішнім. Або, наприклад, починає спрямовувати свою діяльність на те аби завжди бути центрі уваги. Цей феномен неодноразово можна спостерігати в сучасному світі серед кінозірок або так мовити «публічних осіб». Неодноразово навіть створюються плітки. Головне аби не зникнути з поля зору.

Хоча мали великий статус перед людьми. Й як показує Ісус вони над ним постійно працювали, аби не втратити поваги  в людей, та це не змогло змінити їх внутрішньої постави серця. Всі свої вчинки були спрямовані на особисте «его». А тепер уяви будь-ласка,  що вони відчули коли з’явився новий Вчитель. Який був іншим. Він зовсім не дбав про свій імідж адже неодноразово Його бачили в «сумнівному товаристві». І популярніть цього Равві тільки зростала день у день. З цим потрібно було щось зробити. В Матея 22 описано як вони влаштували «іспит» Ісусові. Хотіли вловити на Слові. Адже вони були фахівцями в цій сфері.

Ось так Боже Слово стало інструментом звинувачення. Словом можна як заохотити так і вбити. Адже вирок Ісусу теж винесли саме Словом «Розіпни Його»… Словом я можу комусь підняти самооцінку, або принизити. Вивчаючи й роздумуючи над Словом Божим я можу не помітити як із слухача можу перетворитись на Вчителя. Який знає тепер як жити. Наприклад читаючи уривок я можу в ньому знайти кого завгодно тільки не себе. Й тоді це Слово не приносить користі, бо моє серце закрите. Так само як були закриті серця фарисеїв, які вважали себе «обраними» й «знавцями». А от коли зустрілись зі Словом втіленим (тобто Ісусом) не впізнали Його.

Це не означає , що я вже не можу ділитись  натхненням, яке народилось під час роздумів над Божим Словом.  Або якщо я бачу, що хтось помиляється, то сказати про це своєму ближньому. Але важливо запитати себе спочатку «для чого?» Це слово відбудує чи зруйнує мого ближнього? А головне чи я роблю сам і чи сам живу згідно цього Слова. Чи я тільки навчаю іншим «як їм потрібно жити». Чи не намагаюсь я в своєму житті створити авторитет серед людей і бути помітним. Бо в очах Бога я і так є зажди видимий. Адже коли я був в лоні матері Божі очі вже бачили

Кості мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко (Пс 139:15)

Зараз триває період Великого Посту, часу постанов і відречень.  Й на початку ми всі повні ентузіазму. А от чи до кінця посту витриваємо час покаже. Важливо може зараз теж переглянути список цих постанов. На що вони спрямовані. Й може достатньо зосередитись на тих які може й невидимі для людського ока, але які спрямують моє серце до Бога. Наприклад читати щодня Святе письмо 15-20 хвилин.