• Спільнота Дабар
• Дата публікації 5 Березня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

6 березня

Мт 21, 33-43. 45-46

Того часу Ісус сказав до первосвящеників та старших народу: «Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив ви­ноградник, обгородив його огоро­жею, викопав у ньому давильню, збу­ду­вав башту, винайняв його виноградарям і ві­дійшов. Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до виноградарів, щоб узя­ти свій врожай. Та виноградарі, схопивши його ра­бів, кого побили, кого вбили, кого за­кидали камінням. Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. Нарешті послав до них свого си­на, кажучи: “Вшанують мого сина”. Виноградарі ж, побачивши сина, заговорили між собою: “Це спад­ко­ємець; ходімо, вб’ємо його і одер­жи­мо його спадщину”. І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили. Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим виноградарям?» Кажуть йому: «Злих люто вигу­бить, а виноградник передасть ін­шим виноградарям, які будуть вчасно від­да­вати його врожай». Каже їм Ісус: «Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: “Камінь, який бу­­дівничі відкинули як непри­дат­ний, саме він став наріжним. Від Гос­­пода це сталося, і це дивовижне в очах наших”? Тому й кажу це вам, що буде за­бране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити плоди Царства». Почувши його притчі, перво­священики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них, і намагалися Його схопити, та по­боялися людей, котрі вважали Йо­го за пророка.

Любов, перш за все, – довготерпелива.

У нашому житті катострофічна нестача терпеливості та вміння чекати як у маленьких, так і великих речах. Фастфуд їжа, як замінник спільної трапези. Фастфуд стосунки, як замінник справжніх відносин. Фастфуд молитва, як замінник спілкування з Богом. Вимагаємо фастфуд зцілення від Бога, не розуміючи, що Він – Бог, у Якого все ВЧАСНО.

Коли ми розбираємо уривки із Святого Письма, де описується доля праведних і грішних, наша увага більше приковується саме до останніх, адже саме з ними ми себе зазвичай асоціюємо. Проте, спробуємо подивитися, якими описуються добрі виноградарі у сьогоднішньому уривку для того, щоб зрозуміти, яку траекторію руху нам пропонує Господь.

«Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим виноградарям, які будуть вчасно віддавати його врожай»

Тобто, для того, щоб отримати у спадок виноградник і бути добрим управителем, достатньо приносити плоди вчасно. Не акцентується увага на масштабах та об’ємах, лише на часі. Можемо вимагати від себе нереальних звершень, нездійсненних постанов, проте, чи настав наш час для цього?

Грецький переклад цього ж слова використовується для позначення часу, коли Господар посилає Свого Сина – «Коли ж достигли плоди» або ж «Коли настав час плодів».

Просимо Бога змінити наше життя, прийти і виправити певну ситуацію. Можемо нарікати на те, що не бачимо Його дії. Часто в такі моменти можемо відчувати пустку або ж залишеність, в такі моменти досить просто відійти. Чекання як спосіб терапії Бога, Його особлива методика для того, щоб ми «дозріли» для перемін. Питання полягає лише в тому, чи готовий я витримати у цьому чеканні.

У переліку характеристик любові у 13 розділі першого послання до Коринтян першою ознакою любові є довготерпеливість. Той, хто любить, вміє чекати. Чекати на зміни, чекати на дозрівання. Господь як Той, Хто є Любов’ю, чекає, допоки ми будемо готові для того, щоб почати діяти. Чи витримаю я?

Навчи мене, Господи, чекати, щоби навчитися по-справжньому любити.