• Спільнота Дабар
• Дата публікації 15 Квітня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Йн.3:16-21

«Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. Хто вірує в Нього, не буде засуджений…»

Не кожен може зрозуміти таку любов. Для багатьох вона невідома, неймовірна, оскільки ніколи нічого подібного не досвідчували у своєму житті. І це не просто любов, а любов-жертва. І коли нам в церкві говорять про любов Божу, як сказано в Євангелії, насправді сухо сприймаємо цю інформацію. А якщо детальніше заглибитись в сутність цієї любові?  Хто цей світ, що заради нього була принесена така жертва, в особі Ісуса Христа?  Я можу бути представником цього світу, та навіть будь-хто.  І що ти можеш про себе сказати доброго? Чи розумієш свою вартість для світу? За що тебе можна любити? Хтось подумає, «так я не досконалий, маю багато вад, але можу виправитись, бути кращим ніж здаюсь на перший погляд. Або ж, «я нікчема, ніхто мене не любить, я сам себе ледь зношу…». Не вміючи любити себе, не вміємо любити інших, не вміємо любити Бога. Маємо викривлене розуміння любові, керуємось тим, що спершу нас мають полюбити, вимагаємо цього почуття від інших, а потім ми зможемо тим же відплатити, чи принаймні пробудити почуття любові. Так би мовити любов бартером. Трохи нагадує закони Старого Завіту «око за око».«Любов за любов», торгівля любов’ю, і вже інакше її перестали розцінювати… І от постає питання, за що Ісус помер? Важко повірити що за мене був принесений в жертву, і нічого взамін не потребував. Прагнув лише донести цю любов до нас. Бо мав віру в нас.  І коли кажемо, що можемо бути кращими, ніж ми є, то це справді так, Бог в це вірить, і своєю жертвою це нам підтверджує, і це має надихати щось робити в цьому напрямі. Намагатися відродити цю іскру почуттів. Коли твій Творець в тебе вірить, бачить твій потенціал до спасіння, то що тебе може втримати насправді. Та темрява, гріх в якому ти живеш, ніщо порівняно зі світлом Христа. Не існує такої темряви в яку не міг би проникнути промінь світла, достатньо маленької щілини… Тож повір, що саме тебе Бог полюбив так, що Сина Свого дав, лише, щоб ти став до Нього ще ближчим. Будь вдячним за це світло, до якого тепер можеш доторкнутися, достатньо вийти на зустріч Богу. І чекати на Його любов не варто, вона вже є, навколо тебе, в тобі, в кожному хто тебе оточує. Весь світ — це і є плід любові Бога до нас… Як люблячий батько готовий віддати все заради своєї дитини, так Бог заради свого творіння, тобто тебе!