• Спільнота Дабар
• Дата публікації 23 Жовтня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Перше читання, в якому ми бачимо розподіл добра і зла, бажання і дій, закону Божого і закону гріха. Ці роздуми апостола привертають наш погляд до самих себе. Віднаходимо себе, розділяємо в собі, як Господь розділяв Небо і Землю, світло і пітьму і творив Всесвіт, космос, тобто порядок.
Завдяки чому ми творимо порядок в собі? Яким чином з безладу постає наш космос?
Давайте з тексту Послання виокремимо конкретні уроки, розіб’ємо Павлове визнання на ключові моменти.
Потрібно визнати себе добрим, а не гріховним, інакше нам не вистачить погляду любові до самих себе. Будь-який погляд обернений всередину принесе лише розчарування і саморуйнацію. Подібне до того як Господь кожний акт свого творіння визнавав добрим. Тобто перш ніж дивитися треба підібрати Божу лінзу. Нею є визнання себе добрим.
Далі потрібен погляд всередину до розподілу духа і страстей, праведного і грішного. Цей розділ можливий лише Словом, яке є мечем. Цей погляд самозаглиблення без Божого Слова залишається ширянням в темряві, шуканням навпомацки. Годі чекати від людини, що не має постійного контакту зі Словом можливості самозаглиблення.
Якби ми не побачили себе добрим, то не побачили б гріха, а зло приписали б собі, а не гріху. Тоді наша боротьба була б проти себе, а значить і проти Бога, а не проти гріха. Тобто в цій темряві ми помилково атакували б   союзника, а ворог залишився неушкодженим, навіть більше укріпився, бо непомічений ворог – сильніший.
Послання опосередковано нам показує різницю між я і моє. Ким є я? І чим є моє? Ці питання нехай дадуть нам тврезість у виборі головного і другорядного. Що можна скинути як мішки з піском в повітряній кулі і від чого неможливо відмовитися?  Чи можна в  моїх діях простежити відмову від чогось кардинального і чіпляння за щось другорядне “моє”. Можливо саме цей мотлох чекає те, що Біблія називає вогнем невгасимим?