• Спільнота Дабар
• Дата публікації 11 Серпня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Роздуми над Євангелієм на 11 серпня

«Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: “Хто найбільший у Небеснім Царстві?” 2 Ісус покликав дитину, поставив її серед них – 3 і каже: “Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство. 4 Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві. 5 Хто приймає дитину в моє ім’я, той мене приймає.

Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця.

Що ви гадаєте? Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, – чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала? 13 І коли пощастить знайти її знову, істинно кажу вам, що радіє нею більше ніж дев’ятдесят дев’ятьма, що не заблукали. 14 Так само і в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих.»

Чому людина завжди прагне чогось більшого, чогось великого? Хтось має роботу і зарплату, прагне більшої, хтось має квартиру, прагне більшої, хтось стає добрим спеціалістом, прагне бути мега-спеціалістом, хтось стає зіркою, прагне бути мега-зіркою, жити в мегапосілі, купувати в мегамаркеті . Хтось відповість, що постійне самовдосконалення жодним чином не є поганим. Тільки, чи дійсно за цими прагненнями стоїть бажання вдосконалення, чи бажання самореалізацї, самозвеличення з приводу незнання, нерозуміння й не прийняття себе? А інше запитання в тому, чи людина здатна стати досконалою сама?

От і апостоли сьогодні хотіли не тільки бути в Царстві Небесному, а бути в ньому кимось великим? Можливо, запитуючи про це Ісуса, хотіли почути у відповідь: «Звичайно, що ви, а хто ж іще?». Натомість Ісус, ставлячи перед їхніми очима дитину, говорить, що в Домі Отця живуть тільки Його діти, а, щоб стати такою дитиною, потрібно навернутися. Грецьке слово «стрефо» означає відвернутися, повернутися, щоб іти в протилежному напрямуку. А який напрямок протилежний від великого? В сторону малого. Часто ганяючись за великим, ми не помічаємо малих, але дуже важливих речей. Настільки важливих, що Бог наказує своїм ангелам слідкувати за ними.

Бути малим – це бути собою, бо лише Одним є той, Хто істинно Великий – Господь (Пс 48, 2). А ми можемо бути лише Його дітьми. Іншими словами, якщо не стану собою, малою слабкою людиною, дитиною Отця Несебного, то взагалі не зможу ввійти в Царство Небесне. Тоді нащо мені здасться моя досконалість?