• Спільнота Дабар
• Дата публікації 16 Жовтня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Роздуми над Євангелієм на 16 жовтня

Коли довкола них зібралися тисячі людей, які аж напи­ра­ли одне на одного, Він почав гово­рити насамперед своїм учням: «Сте­ре­жіться закваски фарисейської, якою є лицемірство. Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, ані таємного, яке не стало б явним. Тому все, що сказали ви в тем­ря­ві, – при світлі почується; що на вухо прошепотіли ви в кімнатах, – буде проголошено з дахів. Кажу вам, друзям Моїм: не бій­теся тих, хто вбиває тіло, а після цьо­го не можуть більше нічого зро­бити. Скажу вам, кого боятися: бійте­ся того, хто має владу, вбивши, ще й у геєну вкинути. Так, кажу вам: то­го бійтеся! Чи не п’ять горобців продають за два асарії? І жодний з них не за­бутий перед Богом. Адже навіть волосся на вашій го­лові все полічене. Не бійтеся: ви кращі за багатьох горобців».

Лицемірство, грецькою ὑπόκρισις (hypokrisis), означає вдавання. Це вдавати з себе когось іншого, ніж ти є насправді. Говорити одне, а в серці ховати зовсім інші думки. Саме від цього гріха найбільше застерігав Ісус своїх учнів. Бути нещирим – не бути собою. У такому стані неможливо наслідувати Христа. Бо Христос – істина.

Чому людина часто вдає з себе когось іншого? Чому не хочу бути собою? Здається, що найчастіше в таких випадках людським серцем керує страх. Страх, що мене не приймуть, страх, що мене відкинуть, страх, що мене не будуть любити, якщо я дійсно буду таким, яким я є. А який я? Слабкий, наче мала пташка, наче горобчик. Слабкий, наче волосина. Немає в мені нічого сильного. Але Господь хоче сьогодні тобі та мені додати відваги, говорячи, що Він пам’ятає про всіх малих пташок, пам’ятає про кожну волосину. Не бійся бути собою, не бійся бути слабким, бо сила Господня виявляється в немочі (пор. 2 Кор 12, 9).