І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками;  завдавши їм чимало ран, кинули у в’язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх. Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в’язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди. Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в’язні слухали їх.  Раптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в’язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв’язалися.  Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи що в’язні повтікали.  Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: 

Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!»  І, попросивши світла, тюремник ускочив до в’язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі;  а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?» 1 Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.»  І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі.  А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми.  Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога (Ді 16:22-34)

 

 

Тепер же я іду до того, хто послав мене, – і жаден з вас мене не питає: Куди йдеш?  Та що я вам це сказав, то серце ваше смутку сповнилося. Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, – пришлю його до вас.  І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді: щодо гріха – бо не вірують у мене,  щодо справедливости – бо йду до Отця мого, і ви мене вже не побачите;  щодо засуду – бо князь цього світу засуджений. (Йн 16:5-11)

 

 

ЛІТАНІЯ ПОДЯКИ

 

Панове, що мені слід робити, щоб спастися?»

 

Не  один раз і ми задавали  собі таке питання, подібно як Юнак, якого Ісус полюбив (Мт 19:20-22). Так би мовити хочемо отримати «інструкцію на життя». А коли Бог промовляє наше серце засмучується, бо Бог запрошує «відмовитись від нашого плану звільнення наших ненавернених родичів».

 

 тим, які люблять Бога, – покликаним за його постановою, усе співдіє на добро (Рим 8:28)

 

На сторінках Біблії неодноразово зустрічаємо «несправедливість». Не раз потрапляли у вязницю хороші люди: Йосип Єгипетський, Даниїл, Петро, Павло, врешті решт сам Ісус. Кожний з них пережив ув’язнення. Так мовити опинився там «помилково». В такі моменти  не розумієш ЗА ЩО? Де є Бог? …

 

серце ваше смутку сповнилося

 

В такі моменти в серце проникає розпач як грати в’язниці обмежують наше бачення ситуації навколо.

Отож зараз запрошую пригадати чим закінчились всі ці історії…

Завдяки Йосипу Єгипетському був врятований цілий народ Ізраїля від голоду.  Даниїл залишається в живих після зустрічі з левами й отримав ще більший статус при дворі царя. Врешті решт завдяки Ісусу і тому що Він пережив ми отримали примирення з Отцем. А завдяки тому, що Павло опинився за гратами  весь дім в’язничного увірував в Бога. Такий вже наш Бог, який провадить нас дивними шляхами. В той момент коли вони були у в’язниці все було безнадійне. І те що їм допомогло це надія не на власні сили, а на Бога:

 

Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в’язні слухали їх… зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв’язалися

 

Це не Павло й Сила звільнили в’язнів, а Бог. Все що вони робили прославляли. Й як наслідок навернення в’язничного і всієї його родини. Павло не «читав моралі», «не розказував як жити». Все що робив «співав ДЛЯ БОГА». Виявляється коли я і ти в своїй «в’язниці» (тобто важкій ситуації, яку зараз переживаємо) будемо дякувати Богові попри все, що відбувається поруч близькі  і рідні отримають звільнення.

 

Запрошую сьогодні взяти чистий аркуш паперу й написати свою «Літанію подяки для Бога». Запиши туда все за що хочеш сказати ДЯКУЮ. Наприклад:

За дар мирного неба сьогодні, дякую ТОБІ Боже;

За дар життя, дякую ТОБІ Боже;

За дар праці, дякую ТОБІ Боже;…

За бузковий аромат, дякую ТОБІ Боже….

Й коли «грати смутку й розпачу» наближатимуться до твого серця прославляй Бога твоєю «літанією». Й хто зна може так як і в Діяннях один з твоїх «не навернених» й «узалежниних» родичів звільниться від кайданів. І твоя літанія доповниться ще однією подякою Богові.

«Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.»