• Спільнота Дабар
• Дата публікації 26 Грудня, 2014
• http://www.dabar.org.ua

27 грудня
Євангеліє від Йоана 20,2-8
Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!» 3 Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці. 4 Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим; 5 нахилившися, бачить – лежить полотнище. Однак, не ввійшов. 6 Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить, 7 а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці. 8 Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, – і побачив, і увірував.

Втратив Бога в житі? Як Його повернути?
Слово Боже вчить нас бути разом, триматися вкупі. Не «сам по собі», а «один за одним»
«Не добре бути самому….»;
«Тримайтеся вкупі…..»
«Там де двоє зібралися в ім’я моє, там Я є…..»
Окрім того, щоб бути разом Слово Боже чітко говорить про підпорядкованість.
Тож невипадково Марія, у даному уривку прибігає і звертається спершу до Петра, хоч він був не сам у той час. Невипадковим також є й те, що саме Петро першим зайшов до гробниці! Іоанн не увійшов, дозволив Петру це зробити першим.
Кожна командна справа , яка немає чіткої підпорядкованості та розподілення обов’язків – приречена на невдачу.
Так і твоя віра не буде такою міцною, не дістанеться омріяного кінця, якщо не керуватися цим простим законом.
Ще одна цікава деталь сьогоднішнього слова: Марія , коли побачила, що Ісуса , її Бога Живого тілесно немає – прибігла до Петра!
А я коли втрачаю Бога Живого в житті, до кого я приходжу? Як намагаюсь найти ого? Чи біжу? Може просто стою?
В моєму житті окрім духовної втрати Бога, можна також втратити Його тілесно.
Повертаючись до сьогоднішнього уривку; Гробниця – це місце, де зберігалось тіло Ісуса. Сьогодні таким місцем є храм. Завдяки Службі Божій я можу кожного разу переживати життя, смерть і воскресіння Ісуса!
Але бувають дні коли, з тієї чи іншої причини Господь зникає з мого життя….я відчуваю, що віддалилась від Нього….
Що я роблю тоді? До кого біжу? У кого прошу поради?
Поряд з тобою є стражі Господні. Господь іх покликав, щоб донести Бога Живого тобі! Вони готові вислухати, допомогти, порадити. Та дійсно я це приймаю, ціню? Можливо недооцінюю «Петра», який є у моїй парафії? Чи давно дякував Богу за нього? Чи достатньо молився?
Тож тримаймося вкупі, любімо один одного та подяка Богу за кожного з нас, оскільки кожен це допомога для спасіння кожного!