• Спільнота Дабар
• Дата публікації 7 Липня, 2015
• http://www.dabar.org.ua

Бут 41, 55-57; 42, 5-7. 14-15а. 17-24а

Читання з Книги Буття

Тими днями, коли зголодніла вся Єгипетська країна, і люди закричали до фараона за хлібом, то фараон казав до єгиптян: “Ідіть до Йосифа та й чиніть, що він вам скаже!” А голод був по всій землі. Тоді Йосиф відчинив усі засіки і продавав хліб єгиптянам, бо голод міцнішав у Єгипетському краю. І кинулися зо всіх земель люди до Йосифа купувати збіжжя, бо голод лютував по всій землі. Між іншими, що приходили, прибули й сини Ізраїля, щоб купити хліба, бо голоднеча була в Ханаан-краю. Краєм же правив Йосиф, він продавав збіжжя всім людям у краї. Прийшло отож Йосифові брати і вклонилися йому лицем до землі. Побачив Йосиф братів своїх та й пізнав їх, але вдав, що він чужий їм: говорив з ними шорстко. Спитав їх: “Звідкіля ви?” А вони: “З Ханаан-краю прийшли, купити хліба”. А Йосиф до них і каже: “Так воно є, як я сказав вам: ви підглядачі! Ось тому перевіримо”. І посадив їх усіх на три дні в темницю. На третій день, каже до них Йосиф: “От що зробіть, – і залишитеся живими, бо ж я боюся Бога. Як ви чесні люди, нехай один з вас, братів, зостанеться в’язнем у темниці, а ви йдіть та й везіть вашим родинам хліб, щоб не голодували. Та приведіть до мене вашого найменшого брата; тоді справдяться ваші слова, й ви не помрете”. Вони так і зробили. Але заговорили вони один до одного: “Направду провинилися ми супроти нашого брата, коли бачили, як боліла душа його, коли він благав ласки в нас, а ми не послухали; тому й нашло на нас це нещастя”. А Рувим відповів їм: “Чи ж я вам не говорив: “Не грішить, кажу, проти дитини!” Та ви не послухали. Ось тому й домагається від нас його крови”. Вони ж не знали, що Йосиф розуміє їх, бо між ними був перекладач. А він відвернувся від них і заплакав. Потім обернувся до них, порозмовляв з ними. Слово Боже.

Голод. Над цим сьогодні хочеться роздумувати. Україна близька до цього стану. Але говорити хочеться про голод за Словом Божим. Ісус про Себе говорив, що Він є хліб, що з неба зійшов. Слово Боже часто порівнюється з хлібом, збіжжям. В цьому читанні отримуємо вказівку, що є люди, які не мають взагалі що поїсти, а є люди, подібні до Йосипа, які мають надлишок хліба, які потурбувалися про це, які створювали резерви. Про фінансові резерви ми чули, але чи припустиме подібне порівнняння, ця формула по відношенню до Божого Слова? Чи можна Ним запастится і продавати Його?

Давайте візьмемо з життя. Чи траплялися священики, біля яких просто вирує життя, до них приходять радитись і сповідатися, їх запрошують на реколекції, вони допомагають і служать? Можливо зустрічалися подібні люди і серед нашого світського брата. Фактично вони також діляться цим зерном духовним? Діляться чи продають? По факту за це вони не отримують гроші, але якщо застосувати формулу нашого читання – продаж, можливо, вони, продаючи духовне зерно, отримують відповідно духовний капітал? Можливо ми спілкуємося з духовними багачами?

Цікава думка. Але як стати духовним багачем? Здається треба просто збирати жнива Божого Слова, просто читати Біблію, перемелюючи вірою та розумом цубке і непридатне для споживання зерно на добірну муку? При чому це можна робити не тільки на щодень, але й про запас, не тільки для себе, але і для потребуючих.